Українська культура повертає собі ім’я Михайла Завадського. Його оперу «Марія» вперше покажуть на великій сцені Хмельницької обласної філармонії. Це стало можливим завдяки диригентці Анастасії Врублевській. Вона виграла президентський грант для цього мистецького проєкту. Сума фінансування складає 444 тисячі 380 гривень.
Авторка ініціативи поділилася подробицями в ефірі Українського Радіо Хмельницького.
Творчий шлях диригентки
Анастасія Врублевська є уродженкою Кам’янця-Подільського. Освіту вона здобувала у Хмельницькому, Одесі та Кракові. Нині музикантка мешкає у Варшаві. Її кар’єра охоплює виступи в Італії, Бельгії, Німеччині та Польщі. Попри це, вона продовжує працювати в Україні.
Архівна знахідка у Польщі
Шлях до реалізації проєкту був довгим. Ноти «Марії» диригентка знайшла випадково у Національній бібліотеці Польщі. Спершу видання вважалося простою вокальною збіркою. Дослідження показало, що це масштабна незавершена опера. У нас таких матеріалів майже немає. Хмельницька філармонія стала повноцінним партнером у цій роботі.
Минулого року Анастасія завершила оркестрування твору. Цьому посприяла стипендія програми Gaude Polonia. Процес вимагав глибокого вивчення біографії композитора.
Ким був Михайло Завадський
Митець народився у селі Михалківці на Хмельниччині. Він навчався у Відні, Варшаві та Києві. Свого часу Завадський мав приголомшливу популярність. Його називали «третьою нотою» після Шопена та Манюшка. Твори композитора звучали у кожному салоні від Бугу до Дніпра. Останні роки життя він провів у рідному краї.
Відомості про подолянина збереглися в «Енциклопедії україністики». Цей том видали у Парижі наприкінці XIX століття. Емігранти рятували інформацію, яку знищувала Російська імперія. Польська преса тих часів теж багато писала про успіх нашого земляка. Це підтверджує його високий статус у Європі.
Чому ж ім’я генія було стерте? Завадський став жертвою подвійного ігнорування. Російська влада відкидала його через українську тематику творів. Поляки ж вважали його музику занадто провінційною. Так постать опинилася на маргінесі двох культур. Повернення такої спадщини є питанням національної ідентичності.
Сучасне бачення вистави
Постановка має бути актуальною для сучасності. Команда планує повністю відмовитися від набридлої «шароварщини». Глядач прагне бачити глибоке та стильне мистецтво. Робота над візуальною частиною вже триває.
Команда проєкту
Директор філармонії Тарас Малик підтримав цю ідею. Разом із Врублевською працює режисерка Юлія Алєксєєва. До процесу залучені сценографи та художники зі світла. Це велика група професіоналів.
Акцент на регіональний розвиток
Вибір Хмельницького для прем’єри не є випадковим. Важливо розвивати культуру поза межами столиці. Це була давня мрія самого автора. Київ не повинен бути єдиним центром подій. Регіони мають ставати потужними культурними магнітами.
Дата прем’єри
Перший показ заплановано на 1 жовтня. Ця дата збігається з Міжнародним днем музики.