Ед Мілібенд став очільником Міністерства закордонних справ Великої Британії. Призначення відбулося на тлі зміни керівництва уряду, який 20 липня очолив Енді Бернем. Це вже четвертий прем’єр-міністр країни за останні п’ять років. Новий глава уряду має незначний досвід у міжнародних справах і планує зосередитися на внутрішній політиці. Через це роль міністра закордонних справ різко зростає. Мілібенд уже заявив, що його пріоритетом буде захист демократії та міжнародного права під час найбільшої кризи з часів Другої світової війни.
Підтримка України залишиться непохитною. Про це дипломат наголосив одразу після призначення. Сполучене Королівство продовжуватиме стояти пліч-о-пліч із Києвом у протистоянні російській агресії. Свою позицію він підтвердив під час першої телефонної розмови з виконувачем обов’язків міністра закордонних справ України Андрієм Сибігою 21 липня. Сторони обговорили військову допомогу, захист енергетики перед зимою та нові санкції проти РФ. Сибіга також офіційно запросив британського колегу відвідати Київ.
Окрім українського напрямку, Форин-офіс під керівництвом Мілібенда відновлюватиме зв’язки з Європейським Союзом. Важливим завданням залишається збереження міцного альянсу зі США. Новий міністр прагне сприяти припиненню війни в Ірані, розблокуванню Ормузької протоки та досягненню миру між Ізраїлем і Палестиною.
Кліматичний порядок денний та міжнародні зв’язки
Мілібенд — досвідчений політик. Він очолював Лейбористську партію з 2010 по 2015 рік. В попередньому уряді Кіра Стармера він обіймав посаду міністра енергетики. На цій посаді політик наполягав на повній відмові від викопного палива до 2030 року. Така позиція викликала різку критику з боку опозиції та нафтогазових компаній.
Жорстка екологічна лінія зробила його відомим на міжнародних кліматичних самітах. Водночас це створювало напругу у відносинах із деякими іноземними лідерами. Його безкомпромісність щодо “зеленого” переходу може ускладнити дипломатичну роботу на новій посаді.
Складні відносини з Вашингтоном та бізнесом
Найбільшим викликом для новопризначеного урядовця стане вибудовування контакту з командою Дональда Трампа. У 2016 році Мілібенд публічно називав Трампа расистом та мізогіном у соцмережах. А через рік брав участь у протестному марші проти американського президента в Лондоні. За даними Financial Times, оточення Трампа навіть намагалося заблокувати це призначення. Джерела The Independent зазначають, що Білий дім нічого не забуває, тому Лондону доведеться докласти зусиль для нормалізації взаємин.
Додатковим фактором напруги є питання видобутку нафти в Північному морі. Трамп очікує від уряду Бернема дозволів на розробку родовищ біля Шотландії. Саме проти цього Мілібенд послідовно виступав на посаді міністра енергетики. Водночас він має високу популярність серед американських демократів. Зокрема, його діяльність підтримує губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом, з яким у лютому 2026 року було підписано двосторонню енергетичну угоду.
Тінь сирійської кризи та звинувачення опозиції
Призначення Мілібенда викликало хвилю критики через події 2013 року. Тоді він, як лідер лейбористів, відмовився підтримати військову операцію Британії в Сирії після застосування Асадом хімічної зброї. Через це парламент відхилив ініціативу. Однопартійці назвали це голосування соромом. Вони вважають, що безкарність Асада спровокувала анексію Криму Росією у 2014 році та подальше повномасштабне вторгнення в Україну.
Схожу позицію висловили й консерватори. Колумніст The Telegraph Девід Блер назвав це рішення найгіршим вибором. Він зазначив, що нерішучість Заходу у 2013 році переконала Володимира Путіна у слабкості ворогів. Статтю поширив у мережі Х Борис Джонсон, додавши, що в Кремлі від такого призначення лише зрадіють.
Сам Мілібенд відкидає ці закиди. У 2024 році після падіння режиму Асада він заявив в інтерв’ю ВВС, що не шкодує про своє рішення. За його словами, іноземне військове втручання все одно не змогло б повалити диктатора раніше.