Північна Корея, підтримуючи військові зусилля Росії у війні проти України, вимагає від Кремля низку стратегічних поступок, що охоплюють військову, економічну та технологічну сфери. Попри загибель солдатів Корейської народної армії, Пхеньян не відступає — натомість активно перетворює свої втрати на засіб політичного торгу.
Підтримка Кіма: не жест, а політичний розрахунок
Кім Чен Ин бере участь у конфлікті не через ідеологічну солідарність з Москвою, а з чітко прорахованим стратегічним мотивом. Північнокорейський лідер бачить у війні можливість досягти трьох ключових цілей:
- Посилення особистої влади — демонстрація лояльності до «великої сили» зміцнює авторитет Кіма всередині країни й на міжнародній арені.
- Економічне виживання — санкційний тиск змушує КНДР шукати нові джерела підтримки, зокрема продовольство, паливо та базові ресурси від Росії.
- Військово-технологічний прогрес — Кім очікує на доступ до передових систем озброєння, які можуть посилити армію та ядерний потенціал Пхеньяна.
Співпраця з Росією дозволяє КНДР зменшити залежність від Китаю, що традиційно був головним партнером країни. Таким чином, Кім Чен Ин отримує додатковий простір для маневру у зовнішній політиці.
Пакет вимог Пхеньяна: від нафти до ядерних технологій
За участь у війні КНДР висуває широкий спектр вимог. Більшість із них стосується технологій подвійного призначення, а також економічної підтримки.
Основні запити Північної Кореї:
- Ядерні технології — Пхеньян прагне отримати розробки для вдосконалення ядерної зброї, щоб закріпити за собою статус повноцінної ядерної держави.
- Технології підводного флоту — зокрема, для будівництва субмарин і ракетних систем на морських платформах.
- Космічні розробки — КНДР виявляє зацікавленість у супутникових технологіях, які можуть мати військове застосування.
- Сучасні винищувачі — йдеться про літаки типу МіГ-29 і Су-27, які здатні змінити баланс сил у регіоні.
- Дрони — новітні безпілотники відіграють ключову роль у сучасній війні, і Кім хоче мати такі на озброєнні.
- Енергоресурси — поставки нафти, зокрема до 1 мільйона барелів, є критичними для економіки КНДР.
- Продовольство — зерно, кукурудза та інші культури мають допомогти країні подолати брак їжі.
- Робоча сила — Пхеньян хоче легалізувати направлення своїх громадян на роботу в Росію для отримання валюти.
Росія під тиском вимог: союз, який виснажує
Попри санкції, інфляцію та зовнішньополітичну ізоляцію, Кремль змушений підтримувати північнокорейське керівництво. У 2024 році РФ вже почала постачати продовольство, паливо та техніку, частково відновивши економіку КНДР. Водночас це обертається додатковим навантаженням для російського бюджету.
Втрати північнокорейських солдатів у війні Росія змушена компенсувати у вигляді нових поступок. Фактично, Кім Чен Ин використовує кров своїх військових як інструмент тиску, перетворюючи їхню участь на важіль впливу в переговорах із Москвою.
Геополітична ставка Кіма
Допомога Росії в українському конфлікті для Кім Чен Ина — це стратегічна інвестиція у майбутнє режиму. Він прагне не лише ресурсів, а й технологій, які дозволять його країні зробити стрибок у розвитку. У свою чергу, Росія погоджується на ці умови, аби зберегти підтримку в умовах ізоляції та воєнного протистояння із Заходом.
Таким чином, КНДР успішно конвертує участь у війні в довгострокову вигоду, тоді як Росія потрапляє в пастку союзництва, яке стає дедалі дорожчим як у прямому, так і в геополітичному сенсі.
