Відтепер процедура вручення повісток у військкомати (ТЦК) зазнала суттєвих змін — як за формою, так і за повноваженнями осіб, які можуть її видавати. Про оновлення повідомив адвокат Роман Сімутін, наголосивши на важливих нюансах, які впливають на законність та обов’язковість виконання повісток.
Якщо раніше порядок вручення базувався на чіткій процедурі — із зазначенням розпорядження начальника ТЦК і делегуванням повноважень уповноваженим особам, — то тепер цей процес став більш гнучким і менш формалізованим.
Що змінено у формі повістки
Раніше кожна повістка обов’язково містила посилання на конкретне розпорядження з датою та номером, на підставі якого громадянина викликали до ТЦК. Це був додаток №11 до постанови Кабміну №1487 від 30 грудня 2022 року, і саме розпорядження підтверджувало законність виклику. Тепер же з форми повістки це формулювання зникло.
Натомість у новій редакції документа передбачено наявність таких реквізитів:
- повні ПІБ та дата народження особи, якій адресовано повістку;
- назва ТЦК, що видав документ;
- мета виклику;
- місце, дата й час явки;
- електронний або паперовий підпис посадової особи, яка сформувала повістку;
- реєстраційний номер;
- роз’яснення про наслідки неявки та обов’язок повідомити причини, якщо з’явитися неможливо.
Тобто зникла одна з головних юридичних підстав для виклику — розпорядження начальника. Його замінили підписом посадової особи, без уточнення її рівня чи адміністративних повноважень. Адвокат Сімутін наголошує — тепер теоретично кожна особа в структурі ТЦК, навіть керівник відділу або зміни, може бути формальним підписантом і вручити повістку.
Хто тепер може вручати повістки
Нові правила викликають запитання щодо чіткості меж повноважень. Якщо раніше було передбачено, що лише визначені розпорядженням особи мають право вручати повістки, то тепер такої процедури не передбачено. Усі формулювання зводяться до підпису посадової особи, яка видала або сформувала документ.
За словами Сімутіна, це означає, що будь-хто у військовій формі, хто має статус посадової особи в межах ТЦК, формально може виконати цю дію. Усе це суперечить принципу визначеності, закріпленому в Конституції України, згідно з яким державні органи повинні діяти лише у спосіб, передбачений законом.
Що з електронним підписом і «електронними кабінетами»
Окрема увага — до електронного цифрового підпису (ЕЦП), який з’явився як обов’язковий елемент у повістці. Попри те, що раніше офіційно зазначалося — повістки не надсилатимуться через електронний кабінет, формулювання про ЕЦП залишилося. Це породжує логічні питання: чи буде такий формат використовуватись надалі для електронного інформування або фіксації виклику, і яка правова сила такої повістки в електронному вигляді.
Відкритим залишається також питання, чи повинна особа, яка підписала повістку, вручити її особисто, або може передати іншим співробітникам ТЦК. На думку правозахисника, для делегування такого повноваження особа повинна мати адміністративно-розпорядчі функції, які поки що чітко не регламентовані.
Таким чином, оновлена система викликів до ТЦК змінює уявлення про законність вручення повісток і створює підстави для нових дискусій щодо правового захисту громадян в умовах воєнного часу.
