Солома, рогоза, дерево та глина давно стали частиною життя народного умільця Василя Ляшука з Ізяслава на Хмельниччині. Уже 55 років він працює з цими матеріалами, вдосконалює майстерність і передає свої знання дітям та молоді.
Велику кількість робіт майстра сьогодні можна побачити в Ізяславському краєзнавчому музеї. Серед них є і традиційні капці з рогози, у яких колись ходили щодня, і декоративні коники для столу, і солом’яні шкатулки для невеликих прикрас. Усе це – ручна робота майстра, виконана з увагою до деталей.
Василь Ляшук розповідає, що походить із родини майстрів. Його дід плів лапті з рогози та робив солом’яні
накриття, а батько малював гральні карти. Ці навички передалися йому ще з дитинства. Рогіз він збирає біля річки Горинь, а солому вирощує сам.
«Сію жито і збираю його тоді, коли воно починає наливатись. Якщо пізніше – солома буде погана. Серпом зрізаю, висушую, а перед роботою розмочую, щоб не ламалася», – пояснює умілець.
Кожних вихідних майстра можна зустріти біля місцевого ринку, де він продає свої вироби. За його словами, останнім часом люди частіше купують шкатулки, хлібниці та іграшки. Популярністю користуються також свистки та невеликі фігурки, які він робить власноруч.
Окрім цього, майстер проводить безкоштовні майстер-класи для школярів. У бібліотеці діти пробували робити вироби із соломи, але найчастіше працювали з глиною – адже дістати її простіше, і результат можна побачити швидше.
Свої перші навички роботи з деревом Василь здобув у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. Пізніше почав працювати із соломою – після того, як колись отримав у подарунок солом’яну скриньку. Це надихнуло його вивчати техніки плетіння за книжками і створювати власні вироби.
Для роботи майстру потрібні ножиці, нитки, різні стамески та косячки. На одну річ він витрачає від трьох до чотирьох годин, інколи більше. Щоб виготовити шкатулку, потрібно спершу виплести заготівку, висушити та підготувати матеріал, а потім зшити. Підготовка забирає значно більше часу, ніж сам процес шиття.
Майстер охоче ділиться знаннями з дітьми та підлітками. Він радить не опускати руки, навіть коли щось не вдається: «Десять разів зроби, зіпсуй, а на одинадцятий – вийде. Головне не зупинятися».
Василь Ляшук переконаний, що кожен виріб з природних матеріалів не лише красивий, а й теплий. Він вкладає у кожну свою роботу частинку душі – і вірить, що саме це робить їх особливими для тих, хто бере їх до рук.