У центрі Хмельницького напередодні Різдва з’явилося особливе світло. Містянам роздавали Вифлеємський вогонь миру, а лампадки з ним встановили біля портретів загиблих захисників.
Акція відбулася 20 грудня біля кінотеатру Шевченка. До неї долучилися пластуни Хмельницької округи Пласт – НСОУ разом із жителями та гостями міста.
За словами виконувачки обов’язків комунікаційниці Хмельницької округи Пласт Анастасії Кобильник, кожен охочий міг принести власну свічку і запалити її від Вифлеємського вогню, щоб понести світло миру до своєї оселі.
“Щороку, вже 39 рік, ми роздаємо цей вогник, щоб він невидимою ниткою поєднав нас усіх: тих, хто не може бути поруч, тих, кому потрібна допомога чи підтримка. Намагаємось охопити доволі широкий спектр людей. Хочемо всіх поєднати світлом на Різдво”.
Біля кінотеатру зібралися десятки хмельничан, які приходили цілими родинами, аби долучитися до традиції.
Окрім роздачі вогню миру, пластуни організували покладання лампадок до кубів із портретами загиблих захисників, розміщених на центральній вулиці міста.
Свічки підготували заздалегідь – з біло-синіми стрічками. Усі вони були запалені саме від Вифлеємського вогню.
“Ці свічки запалені від Вифлеємського вогню. Мета цього дійства – показати, що ми їх пам’ятаємо, донести це світло єдності, тепло і підтримку. Підтримати таким чином і їхніх рідних, близьких”.
За словами Анастасії Кобильник, лампадка з вогнем миру стояла біля кожного портрета загиблого воїна.
“Друзі, знайомі і рідні тих захисників і захисниць, чиї портрети вже є на центральній вулиці міста, змогли поставити лампадку з вогнем миру біля них. Ми, у свою чергу, слідкуємо за тим, аби така лампадка стояла під кожним портретом, щоб донести цю іскру підтримки для кожного і для кожної”.
Акція стала не лише жестом пам’яті, а й тихим знаком підтримки родинам загиблих.
Вифлеємський вогонь миру – це міжнародна щорічна скаутська традиція, започаткована у 1984 році. Вогонь запалюють на місці народження Ісуса Христа і передають з країни в країну як символ миру, любові та добра.
У Хмельницькому цього року він став знаком єдності, пам’яті та надії – світлом, яке поєднує живих і тих, хто віддав життя за Україну.