Колишня керівниця Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяна Крупа й надалі перебуватиме під процесуальними обов’язками. Вищий антикорупційний суд продовжив їхню дію ще на два місяці.
Рішення ухвалив слідчий суддя ВАКС 24 грудня. Воно передбачає збереження ключових обмежень для підозрюваної, однак із розширеною географією дозволених переміщень.
Згідно з ухвалою суду, встановлені вимоги діятимуть до 24 лютого 2026 року.
Суд визначив перелік умов, яких Тетяна Крупа зобов’язана дотримуватися упродовж продовженого строку:
- не залишати межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Київської областей та міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- інформувати слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;
- здати до уповноваженого органу паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин кордону, за винятком паспорта громадянина України.
Таким чином, суд розширив територію, у межах якої підозрювана може перебувати без окремого дозволу.
Раніше, під час засідання 29 жовтня 2025 року, ВАКС дозволяв їй пересування лише в межах Хмельницької та Тернопільської областей.
Процесуальні обмеження для Крупи неодноразово коригувалися упродовж розслідування. На початкових етапах суд застосовував значно жорсткіші заходи.
Зокрема, 4 вересня 2025 року ВАКС, окрім інших обов’язків, зобов’язав підозрювану носити електронний браслет, утримуватися від спілкування з працівниками КЗОЗ “Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи”, у тому числі колишніми, а також з особами, які зверталися до цієї установи для проходження експертизи. Тоді Крупі дозволялося перебувати виключно в межах Хмельницького.
Згодом електронний засіб контролю з неї зняли, а перелік дозволених регіонів поступово розширили.
Слідство інкримінує Тетяні Крупі одразу кілька тяжких статей Кримінального кодексу України. Йдеться про:
- ч. 2 ст. 209 – легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом;
- ч. 2 ст. 366-2 – декларування недостовірної інформації;
- ст. 368-5 – незаконне збагачення.
За версією правоохоронців, Крупа оформлювала фіктивні інвалідності чоловікам, які намагалися уникнути мобілізації.
Справу проти родини Крупи було публічно озвучено 4 жовтня 2024 року. Тоді ДБР повідомило про викриття на незаконному збагаченні самої посадовиці та її сина Олександра, який обіймав керівну посаду в обласному управлінні Пенсійного фонду.
Під час обшуків правоохоронці вилучили майже 6 мільйонів доларів готівкою, брендові прикраси та коштовності. Гроші знаходили у шафах, шухлядах і нішах, а у службовому кабінеті Крупи – 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро.
Слідство також встановило, що родині належать 30 об’єктів нерухомості у Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ять елітних автомобілів, корпоративні права на 48 мільйонів гривень та готельно-ресторанний комплекс площею майже 3 тисячі квадратних метрів у парку Хмельницького.
Крім того, за кордоном виявили нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на валютних рахунках – майже 2,3 мільйона доларів. У деклараціях ці активи не відображалися.
7 жовтня 2024 року Печерський районний суд Києва обрав Крупі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою понад 500 мільйонів гривень. Згодом справу передали до НАБУ, а ВАКС наклав арешт на вилучені кошти.
Упродовж року суд кілька разів продовжував арешт, паралельно зменшуючи суму застави – зрештою до 20 мільйонів гривень.
4 вересня 2025 року ВАКС змінив запобіжний захід на заставу, пояснивши це тим, що максимальний строк тримання під вартою під час досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців. Після 11 місяців у СІЗО Крупу звільнили, а заставу за неї внесли 11 вересня.
Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ та САП завершили досудове розслідування щодо Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. За даними слідства, родина незаконно збагатилася на 160 мільйонів гривень, діючи спільно.
Нинішнє рішення ВАКС стало черговим етапом у тривалій справі, яка залишається однією з найрезонансніших у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.