За п’ять років виробник відомих макаронів «Тая» (Хмельницька макаронна фабрика) реалізував повний перезапуск бізнес-моделі. Від спадщини початку 2000-х років підприємство трансформувалося в автоматизований комплекс, який випускає 60 тонн продукції щодня. Компанія стала єдиним в Україні профільним виробником із сертифікатом Kosher і закріпила позиції у п’ятірці лідерів ринку.
Розбираємо кейс трансформації від регіонального виробництва до підприємства національного масштабу із солідним експортним портфелем.
«Автоматизуйся або зникни»: зміна управлінської стратегії
Ще п’ять років тому фабрика працювала за інерційним сценарієм, через що втрачала свою частку ринку. Ситуацію змінила нова управлінська команда, що відмовилася від стратегії точкових ремонтів на користь повної модернізації.
Тож ключовим рішенням 2019 року стала тотальна автоматизація.
«У нинішніх умовах для підприємств, що спеціалізуються на переробці зернових, це не питання амбіцій, а питання виживання. Якщо бізнес не автоматизується, він стає непрозорим, втрачає маржинальність і зникає з ринку», — пояснює Вікторія Грек, директорка Хмельницької макаронної фабрики.
Війна стала каталізатором змін: компанія у стислі терміни перебудувала операційну модель та логістику. Це дозволило не зупиняти лінії навіть у пікові моменти кризи та забезпечити безперервне постачання продукції клієнтам та гуманітарним проєктам. Зокрема, Хмельницька макаронна фабрика однією з перших побудувала власну сонячну електростанцію, щоб зменшити навантаження на енергетичну систему міста та скоротити простої під час блекаутів.
Експортне розширення та унікальні ніші
Аби вийти за межі локального ринку, Хмельницька макаронна фабрика обрала шлях жорсткої сертифікації. Сьогодні виробництво атестоване за стандартом FSSC 22000. Це дозволило хмельницькому виробнику налагодити експорт у низку країн ЄС, зокрема Польщу, Чехію, країни Балтії, Німеччину, Нідерланди, Францію, Іспанію, Швецію, Данію та інші. Для західних партнерів такі сертифікати — це гарантія повної простежуваності ланцюга постачання: від вхідної сировини — до полиці супермаркету. Конкурентною перевагою на зовнішніх ринках стало отримання сертифіката Kosher, що дозволило зайти в унікальні ніші, недоступні для інших гравців ринку.
Паралельно виробник диверсифікував портфель, запустивши лінійки з твердих сортів пшениці (бренди «Сantare» та «Grano Nativo»), що дозволило конкурувати з італійським імпортом та залучати більш вибагливу аудиторію.
Кадрова криза та конкуренція за інженерний ресурс
Модернізація виробництва збіглася з найскладнішим викликом для української промисловості — дефіцитом кваліфікованих кадрів. Інженерно-технічний склад — це переважно чоловіча аудиторія, тому мобілізація та міграційні процеси вдарили по цьому сектору найсильніше.
«Якщо зняти рожеві окуляри, треба визнати: ми втрачаємо найцінніше — досвід, знання, руки й голови, які будували промисловість десятиліттями. Конкуренція за технічних спеціалістів зараз рекордно висока. Ситуація на ринку праці вкрай важка, але для нас це виклик, а не вирок», — коментує Вікторія Грек, директорка Хмельницької макаронної фабрики.
Для вирішення кадрового питання компанія активно залучає релокованих фахівців, гарантуючи їм максимально сприятливі умови співпраці. Особливу ставку роблять на молодь: підприємство системно співпрацює з Хмельницьким національним університетом і підтримує здобуття профільної вищої освіти своїми працівниками.
«Для нас це не лише спосіб підсилити команду тут і зараз. Це можливість зберегти людський капітал — фундамент, без якого відновлення економіки буде неможливим», — підсумовують на підприємстві.
Результати у цифрах
Сьогодні на підприємстві працює близько 80 фахівців, які забезпечують випуск 60 тонн продукції за добу. За п’ять років Хмельницька макаронна фабрика трансформувалася з регіонального активу у національного гравця, який входить у ТОП-5 галузі та системно нарощує експортний потенціал.
