Європейська дипломатія б’є на сполох: публічні суперечки між союзниками, зокрема через Гренландію, послаблюють Захід і грають на руку Росії та Китаю.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, коментуючи оголошені США торговельні обмеження проти партнерів. За її словами, внутрішні конфлікти не лише шкодять економіці, а й відволікають від головного завдання – підтримки України в протидії російській агресії.
Каллас наголосила, що саме Москва і Пекін виграють від роз’єднаного Заходу, тоді як питання безпеки Гренландії слід вирішувати в межах НАТО, а не через публічні конфронтації.
“Тарифи ризикують зробити Європу та Сполучені Штати біднішими та підірвати наше спільне процвітання”, – написала вона.
Окремо дипломатка підкреслила, що суперечки між партнерами не повинні відволікати від ключового – підтримки України та зусиль із припинення війни, розв’язаної Росією.
Підставою для заяв Каллас стали рішення президента США Дональда Трампа. 17 січня він оголосив про запровадження 10% мит із 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію на тлі загрози анексії з боку США. З 1 червня мита планують підвищити до 25%. За словами Трампа, ці заходи діятимуть доти, доки США не укладуть угоду та не сплатять ціну за купівлю острова.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є “абсолютною необхідністю” для національної безпеки США. У відповідь прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде наголосив, що острів не продається.
7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до “приєднання” острова до США, назвавши це неминучим. Згодом він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі цих заяв прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала таку риторику неприйнятною щодо союзника і закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, що вторгнення США до Гренландії означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Міжнародна реакція була жорсткою: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, підкресливши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
14 січня міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен повідомив про виділення додаткових коштів на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
Того ж дня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
До регіону також прибули шведські, норвезькі та німецькі військові для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з терміновим розгортанням данських передових підрозділів у Нууку. Копенгаген і уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність після погроз Дональда Трампа встановити контроль над островом.
На цьому тлі Кая Каллас нагадує: розкол між союзниками може коштувати Заходу надто дорого – як економічно, так і стратегічно, особливо коли йдеться про підтримку України та стримування Росії.