Росія передає Ірану розвідувальні дані про переміщення американських сил на Близькому Сході, а Китай може допомагати Тегерану фінансово та технологічно. Така підтримка, за даними американської розвідки, відбувається на тлі масштабної військової операції США та Ізраїлю проти іранського режиму.
Йдеться, зокрема, про інформацію щодо розташування і переміщення американських військових, кораблів та літаків. Такі дані, за оцінкою американських розвідників, Росія передає Ірану разом із супутниковими знімками.
У Вашингтоні вважають, що саме ці відомості допомагають іранським силам атакувати тимчасові об’єкти американської армії в регіоні Перської затоки. Один із таких ударів стався 1 березня – тоді безпілотник атакував об’єкт американських військових у Кувейті. Загинули шестеро людей.
Паралельно з цим Китай, за словами співрозмовників, може підтримувати Іран фінансово. Крім того, йдеться про постачання запасних частин і компонентів, які використовують у виробництві ракет.
Пекін має і власні економічні мотиви. Китай активно купує іранську нафту, тому військове загострення між Іраном, США та Ізраїлем становить ризик для китайської економіки. Зокрема, китайська сторона вимагає гарантій безпечного проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку.
Попри ці повідомлення, у Пентагоні не вважають участь Москви і Пекіна визначальною у нинішньому конфлікті.
“Росія та Китай насправді не є факторами”, – заявив 4 березня міністр оборони США Піт Гегсет.
Водночас у Білому домі також відреагували на повідомлення про передачу розвідданих Тегерану. Речниця адміністрації президента Дональда Трампа Керолайн Левітт наголосила, що це не змінює позицію Вашингтона щодо війни з Іраном.
“Чи це дійсно сталося, чи ні – не має для нас ніякого значення. Президент Трамп і американські збройні сили повністю знищують злочинний іранський терористичний режим”, – сказала вона.
За її словами, президент США особисто повідомить про можливі наслідки для Росії, якщо підтвердиться передача інформації Ірану.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
Загострення конфлікту розпочалося 28 лютого, коли Ізраїль завдав удару по Тегерану. Після цього президент США Дональд Трамп оголосив про початок масштабної військової операції проти Ірану.
Вашингтон пояснює дії необхідністю усунути загрози з боку іранської влади. У Білому домі звинувачують Тегеран у фінансуванні та підготовці бойовиків у Сирії, Лівані та Іраку, а також у підтримці угруповання ХАМАС.
Серед ключових цілей кампанії:
- знищення іранської ракетної промисловості;
- удари по військово-морських силах Ірану;
- припинення можливостей Тегерана дестабілізувати міжнародну ситуацію.
У відповідь Корпус вартових ісламської революції заявив про запуск ракет і безпілотників у напрямку Ізраїлю. Також повідомлялося про атаки на американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
На міжнародному рівні конфлікт викликав негайну реакцію. Президент Франції Емманюель Макрон закликав скликати екстрене засідання Ради безпеки ООН. У Євросоюзі наголосили на відданості підтримці стабільності на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що іранське суспільство має отримати шанс позбутися режиму, який становить загрозу для інших держав.
Тим часом ситуація в самому Ірані різко змінилася. 28 лютого з’явилася інформація про загибель верховного лідера країни Алі Хаменеї, яку згодом підтвердило державне інформаційне агентство Ірану.
Після цього 3 березня Асамблея експертів обрала нового верховного лідера. Ним став Моджтаба Хаменеї – син загиблого аятоли.
Перед цим Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок “найбільш руйнівної наступальної операції” проти Ізраїлю та американських баз у регіоні. Трамп у відповідь попередив Тегеран про можливий “дуже сильний удар”.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наступний етап американської військової кампанії може стати ще масштабнішим.
6 березня Дональд Трамп також заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану. За його словами, у США вже розглядають кілька кандидатур на роль “хорошого лідера” для країни.