Американські обмеження щодо нафтового сектору Росії продовжують діяти, однак для Індії зроблено тимчасове виключення. Країні дозволили закуповувати російську нафту, попри загальну санкційну політику США.
Про це під час брифінгу повідомила речниця Білого дому Керолайн Левітт. Вона наголосила, що наразі адміністрація не оголошувала рішень щодо нових санкцій або скасування чинних обмежень.
“Я знаю, що Мінфін та енергетична команда президента продовжують обговорювати це питання, і що вони зрештою проконсультуються з президентом, перш ніж приймати рішення. Сьогодні у мене немає жодних оголошень щодо нових санкцій чи їх скасування”, – сказала Левітт.
За її словами, рішення дозволити Індії купувати російську нафту має тимчасовий характер. Його ухвалювали президент Дональд Трамп, міністр фінансів Скотт Бессент та команда з питань національної безпеки.
Левітт пояснила, що Індія раніше припинила імпорт санкціонованої російської нафти. Проте Вашингтон погодився на короткостроковий виняток через перебої з постачанням, пов’язані з іранським фактором.
“Наші союзники в Індії були хорошими гравцями і раніше припинили купувати санкціоновану російську нафту. Ми тимчасово дозволили їм приймати цю нафту, щоб задовольнити тимчасовий пробіл у постачанні через іранців”, – пояснила речниця.
У Білому домі також уточнили, що мова йде про партії нафти, які вже перебували в морі на момент ухвалення рішення. У Вашингтоні вважають, що цей крок не створить значного фінансового ефекту для російської влади.
Раніше Дональд Трамп заявляв про намір частково послабити санкції, пов’язані з нафтовим ринком. За його словами, це необхідно для зниження вартості енергоносіїв, яка зросла після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Водночас президент не уточнив, які саме обмеження можуть бути переглянуті.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль завдав удару по Тегерану. Після цього президент США Дональд Трамп оголосив про початок масштабної військової операції проти Ірану, яку він пояснив необхідністю усунути загрози з боку іранського режиму.
Американський лідер звинуватив Тегеран у фінансуванні та підготовці бойових угруповань у Сирії, Лівані та Іраку, а також у підтримці ХАМАСу. Серед заявлених цілей операції він назвав знищення іранської ракетної інфраструктури та військового флоту.
У відповідь Корпус вартових ісламської революції заявив про запуск ракет і безпілотників у бік Ізраїлю. Також повідомлялося про атаки на американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
На тлі ескалації президент Франції Емманюель Макрон закликав скликати засідання Ради безпеки ООН. У Європейському Союзі заявили про незмінну підтримку безпеки та стабільності на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що іранський народ повинен отримати шанс позбутися режиму, який він назвав терористичним, та гарантувати безпеку країнам, що зазнали атак з боку Ірану.
1 березня Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок масштабної наступальної операції проти Ізраїлю та американських військових об’єктів. Дональд Трамп у відповідь закликав Тегеран відмовитися від цих планів і пригрозив жорсткою реакцією.
Згодом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступний етап американської операції проти Ірану може бути ще більш руйнівним.
6 березня Трамп також заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану. Він повідомив, що вже розглядає кількох можливих кандидатів на роль нового лідера країни.
8 березня Рада експертів Ірану обрала новим верховним лідером держави Моджтабу Хаменеї – сина вбитого аятоли Алі Хаменеї.
Коментувати це рішення американський президент відмовився, обмежившись короткою фразою про те, що ситуацію ще належить побачити в розвитку. Раніше він заявляв, що новий керівник Ірану може недовго залишатися при владі без підтримки Білого дому.