Ім’я Ігоря Кулініча — сина колишнього керівника кримського управління СБУ Олега Кулініча, що підозрюється у державній зраді, — з’явилось у розслідуваннях як приклад уникнення мобілізації попри офіцерський статус та спеціальність, актуальну для Збройних сил України.
Нагадаємо, влітку 2022 року Олега Кулініча затримали за підозрою в роботі на ФСБ. За версією слідства, він передавав розвіддані, саботував діяльність СБУ та впроваджував “своїх людей” у владні структури за вказівками кураторів з Москви. У лавах СБУ він працював до 2009 року, підтримував контакти з представниками режиму Януковича та діячами Московського патріархату, які, як стверджують правоохоронці, впливали на його ідеологічні орієнтири.
Офіцер запасу — але не на службі
Його син Ігор Кулініч, народжений у 1997 році, здобув освіту в КПІ та, ймовірно, пройшов військову кафедру. Військовий облік засвідчує його статус молодшого лейтенанта запасу за спеціальністю “експлуатація та ремонт БПЛА”. З огляду на бойові дії в Україні та гостру потребу у фахівцях цього профілю, він міг би бути корисним на фронті — втім, ухиляється від призову вже тривалий час.
У квітні 2021 року Печерський територіальний центр комплектування вніс його в списки осіб, які уникають служби. Матеріали були передані поліції, але оголошення в офіційний розшук так і не відбулося. Після повномасштабного вторгнення РФ Ігор Кулініч жодного разу не з’явився у ТЦК. За свідченнями знайомих, він уникає публічних місць і не підтримує контакт із друзями.
Фіктивна непридатність і справа головного психіатра ЗСУ
За словами джерел, Ігор Кулініч скористався корупційною схемою й отримав довідку про психіатричну непридатність до військової служби. Документ був оформлений незадовго до затримання головного психіатра Збройних сил України Олега Друзя, який, за версією слідства, незаконно збагачувався на “бронюванні” ухилянтів — його статки зросли на понад мільйон доларів під час війни.
Це створює обґрунтовані підозри, що довідка Ігоря Кулініча є недійсною та була отримана за хабар. Попри публічні заяви правоохоронних органів про боротьбу з ухиленням, молодший лейтенант досі не поніс жодної відповідальності й не став до лав ЗСУ, хоча має відповідну підготовку.
Моральний контраст і очікування правової реакції
Історія Кулінічів — це приклад глибокої кризи довіри, коли син підозрюваного у держзраді і сам уникає обов’язку захищати країну. На тлі затримань сотень інших ухилянтів ця ситуація викликає резонанс і питання до правоохоронної системи. Суспільство очікує, що нові антикорупційні розслідування в оборонній медицині дозволять виявити всі подібні випадки та повернуть справедливість.
