21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи, пов’язаний одразу з двома революціями – Помаранчевою 2004 року та подіями 2013 року.
Саме цього дня 12 років тому стартували перші акції протесту проти рішення уряду Миколи Азарова не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Згодом ці виступи переросли в Революцію Гідності. Одним із яскравих образів Майдану стала картина художника Олександра Мельника Я бачу твої очі, людино!, яку він неодноразово приносив із собою на акції, і цей образ закріпився як одне з найвпізнаваніших гасел того періоду.
Робота Олександра Мельника під назвою Бачу справи твої, Людино! з 2018 року зберігається як експонат у Музеї Майдану.
Добірку найвідоміших гасел Революції Гідності, з якими люди виходили на протести, підготувала Анастасія Шквира для Суспільне Культура.
«Молодь нації – за євроінтеграцію!»
Спершу до протестів долучилися студенти, а вже пізніше до них приєдналися й інші жителі міста. Саме тоді на перший план вийшов заклик до уряду повернутися до рішення про підписання асоціації України з ЄС.
На плакатах мітингувальників дедалі частіше з’являлися написи із вимогою євроінтеграції та бажанням вступу до Євросоюзу, і гасло про молодь нації стало одним із ключових у цьому контексті.
«МИ Є»
На початку протестів одним з найуживаніших висловів стало коротке гасло МИ Є. Його активно виводили на плакатах та банерах під час перших акцій.
Літеру «Є» часто зображували в колі з 12 зірок, що є символом єдності та солідарності країн Європи, тому візуально гасло одразу відсилало до теми європейської спільноти.
«Чорні брови, карі очі – я до Путіна не хочу!»
Тут народний фольклор поєднався з політичними реаліями, утворивши творче гасло, яке швидко стало впізнаваним. Воно лунало, зокрема, від студентів.
Цей девіз використовували під час маршу у грудні 2013 року, коли близько 500 київських студентів вийшли на акцію проти угод, підписаних у Москві під час візиту тодішнього президента України Віктора Януковича.
«Я крапля в океані»
Після подій 30 листопада 2013 року, коли спецпідрозділ «Беркут» силою розігнав мітингувальників, серед яких були й студенти, обурення українців вилилося у масштабні протести по всій країні. Саме в цей період з’явилося гасло Я крапля в океані.
Спершу цей вислів з’явився на Facebook-сторінці Страйк Плакат, де художники та графічні дизайнери створювали яскраві протестні постери, які можна було роздрукувати й нести на акції. Згодом фраза почала сприйматися як характеристика позиції українців: океан має силу лише тоді, коли кожна окрема крапля рухається разом з іншими.
«Борітеся – поборете, вам Бог помагає!»
Це гасло набуло особливого значення після загибелі Сергія Нігояна – учасника та активіста Революції Гідності, який став одним з перших загиблих Майдану. Відеозапис, на якому він декламує вірш Тараса Шевченка Кавказ на фоні барикад, швидко поширився в мережі.
Рядки Шевченка перетворилися на один із головних символів спротиву, активно використовувалися на плакатах та банерах, а згодом стали невід’ємною частиною візуального образу протестів.
Окремо варто згадати, що під час окупації Балаклії російські військові заклеїли банер із цими шевченковими рядками, розмістивши на білборді російське гасло. Коли у вересні 2023 року місто звільнили, бійці зривали російські плакати, і під одним із них вони побачили текст українського поета.
«Зека на йолку, ПР – на нари, Уряд – у відставку, ВР – на перевибори, Україну – до ЄС»
У цьому гаслі зібрані ключові вимоги учасників Майдану. Одним з центральних символів Революції Гідності стала так звана йолка – каркас новорічної ялинки, який активісти обклеювали плакатами.
Мем про йолку виник ще до Євромайдану, коли Віктор Янукович у 2010 році під час інтерв’ю не згадав українське слово ялинка. Конструкцію на майдані Незалежності почали встановлювати 12 листопада, і каркас залишався на площі, коли 21 листопада на протест вийшли перші студенти. Вночі 30 листопада відбувся силовий розгін мітингувальників, який пояснювали необхідністю продовжити монтаж ялинки.
«Януковича в ж*п*, Україну в Європу!»
Разом з серйозними вимогами лунали й гумористичні, іронічні та лайливі гасла. Одним із них була фраза про Януковича та Європу, яка широко використовувалася на Майдані.
Такі вислови показували, що навіть у критичних ситуаціях українці здатні використовувати гумор як один з інструментів спротиву.
«Банду геть!»
Заклик Банду геть! став одним із культових девізів Революції Гідності та відображав вимогу покарання корупціонерів – Віктора Януковича та його оточення.
Плакати з цим написом можна було побачити не лише в Києві, а й у багатьох інших містах України, де також відбувалися протести.
«Я українець, і я не можу зберігати спокій»
Одним із впізнаваних барикадних плакатів став постер Іллі Стронґовського з написом Я українець, і я не можу зберігати спокій. Він став інтерпретацією відомого у світі гасла.
Йдеться про фразу англійською мовою, створену британцями під час Першої світової війни, яку автор адаптував до українського контексту акцій протесту.
«Слава Україні! – Героям Слава!»
Фраза Слава Україні! – Героям Слава! пройшла тривалий історичний шлях – від епізодичного вислову до офіційного гасла української армії. Її розвиток простежується у кількох етапах.
Історик Юрій Юзич розповідає, що початковий варіант гасла використовували студенти харківської громади ще наприкінці XIX століття. Згодом воно поширилося в період Української Народної Республіки у 1918 – 1920 роках, а у 1941 році повне вітання Слава Україні! – Героям слава! запровадила Західноукраїнська організація українських націоналістів (ОУН), серед лідерів якої був Степан Бандера.
До Революції Гідності цей вислів переважно вживали українські націоналісти та націонал-демократи. У 2013 – 2014 роках гасло набуло значення загальнонаціонального символу єдності й боротьби.
У 2018 році його офіційно затвердили як привітання для Збройних сил України та поліції, і відтоді воно закріпилося в статусі державного військового вітання.