Судовий конвеєр у Хмельницькому працює на користь працівників прокуратури. Наразі понад тридцять законників оскаржують рішення про анулювання їхнього спецстатусу, і 18 осіб уже здобули перемогу, повідомляє NGL.media.
Процедурні помилки стали головним інструментом позивачів. Хмельницький окружний адміністративний суд масово визнає незаконними перевірки, які базувалися лише на листах від ДБР чи НАБУ. Лише у п’яти справах служителі Феміди підтримали правомірність скасування інвалідності.
«Листи НАБУ чи ДБР не є процесуальним рішенням у розумінні Кримінального процесуального кодексу України, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі вказаних документів», — йдеться у вердиктах суду.
Приводом для позовів стала відсутність прокурорів під час перегляду їхніх справ. Також журналісти виявили, що частині заявників вдалося виграти справи через звичайні технічні помилки в оформленні паперів. NGL.media ідентифікували 32 прізвища зі «списку Бутусова», які пішли до суду.
Загалом статус інвалідності втратили 33 особи з 78 перевірених співробітників. МОЗ не оприлюднює повний перелік імен. Проте медіа наголошує, що перша та друга групи інвалідності гарантують солідну пенсію — 60% від окладу. Ці виплати вони отримують паралельно із зарплатою.
Пільги та захист від мобілізації є додатковими перевагами. У разі ймовірного звільнення з органів прокуратури такий статус стає вагомим аргументом для уникнення призову. Держава забезпечує таких осіб особливим пакетом соціальної підтримки.
Станом на березень 2026 року міністерство завершило розгляд 68 медичних справ. Це становить основну частину запланованого аудиту. З’ясувалося, що підставою для припинення нарахувань і пільг стало скасування кожної другої групи інвалідності після ревізії.
Підґрунтя скандалу
Масштабні перевірки спровокував розголос навколо зв’язків прокуратури з очільницею обласного МСЕК Тетяною Крупою. Журналістське розслідування виявило підозрілу концентрацію осіб з обмеженими можливостями серед місцевих правоохоронців. Це викликало значний резонанс.
Саму Тетяну Крупу підозрюють у незаконному збагаченні. Чиновниця провела у СІЗО майже рік. Після цього вона внесла 20 мільйонів гривень застави та вийшла на волю. Справа продовжує перебувати у фокусі уваги суспільства.
Державні пільги залишаються вагомим мотивом для боротьби. Окрім прямого доходу у вигляді пенсії, прокурори претендують на низку соціальних привілеїв. Юридична битва за ці вигоди у Хмельницькому триває.