Україна очікує на офіційне приєднання нової країни до угоди про створення Спеціального трибуналу, який розслідуватиме злочин агресії Російської Федерації. Про це повідомив очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, дипломати вже мають конкретне підтвердження від іноземних партнерів, проте назву держави поки тримають у секреті.
Керівник МЗС розповів про це в інтерв’ю Укрінформу, підкресливши вагомість майбутнього кроку.
“Ще один конкретний результат – ще одне підтвердження з боку країни, яку поки що теж не можу називати. Це ще одна держава, яка приєднається до Угоди про створення Спецтрибуналу за злочин агресії”, – зазначив дипломат.
Особливу увагу Сибіга приділив анонсованому на 31 березня “Бучанському саміту”. Захід приурочений до річниці звільнення міста від окупантів. Очікується, що Київ відвідають глави зовнішньополітичних відомств країн Євросоюзу. Головною метою зустрічі стане не лише політична підтримка, а й юридичне закріплення відповідальності агресора.
“Ви знаєте, що 31-го числа до нас приїжджають міністри закордонних справ, це буде Бучанський саміт. І ми працюємо, аби якомога більша кількість країн підтвердила свою участь. Але не просто участь, а ратифікацію імплементаційної угоди. Отже, у нас буде плюс одна дуже серйозна країна”, – наголосив міністр.
Варто зауважити, що процес формування міжнародної коаліції триває активно. Зокрема, 26 березня про свій намір долучитися до створення трибуналу офіційно заявив уряд Швеції.
Хронологія формування механізму правосуддя та міжнародна підтримка
Шлях до створення Спецтрибуналу розпочався ще у листопаді 2022 року, коли Парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою-терористом. Тоді ж була підтримана резолюція щодо суду за факт агресії, хоча остаточне впровадження механізму залежить від рішень кожної країни на національному рівні.
Паралельно з підготовкою суду Україна розбудовує систему фіксації збитків. У листопаді 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про Реєстр збитків, що має стати фундаментом для майбутніх репарацій та захисту прав громадян, постраждалих від війни.
Весною 2024 року в українській столиці розпочав роботу Офіс реєстру збитків. Команда фахівців, до складу якої увійшли юристи та медійники, зосередилася на опрацюванні заявок щодо зруйнованого житла. Виконавчий директор установи Маркіян Ключковський підкреслив, що це перша пріоритетна категорія для надання компенсацій.
Важливий політичний зсув стався у травні 2025 року, коли міністри закордонних справ ЄС офіційно схвалили запуск трибуналу проти військово-політичної верхівки Кремля.
Майбутній орган правосуддя базуватиметься в Гаазі. Представниця ЄС Кая Каллас висловила сподівання, що перші судові вердикти світ побачить уже протягом 2026 року.
Наразі до коаліції входять понад 40 держав. У травні 2025-го ініціативу підтримала Рада Європи.
Минулого літа процес перейшов у юридичну площину: президент Володимир Зеленський та генсек Ради Європи Ален Берсе підписали основоположну угоду, а текст статуту Спецтрибуналу став публічним.
Фінальним етапом внутрішньої підготовки стала ратифікація цієї угоди українським парламентом, яка відбулася 15 липня 2025 року.