Культура

Костюми, кава і пам’ять міста: як Кам’янець-Подільський тримає туристичний ритм

1 хв читання
Костюми, кава і пам’ять міста: як Кам’янець-Подільський тримає туристичний ритм

У Кам’янці-Подільському туристичний сезон не зупиняється навіть у складні часи. У Всесвітній день екскурсовода гідеса Юлія Гицина розповіла, як авторські та костюмовані екскурсії допомагають місту жити, пам’ятати і приваблювати гостей.

Юлія працює з історією так, щоб її не просто слухали, а проживали. Через одяг, деталі побуту, маршрути й смисли вона відтворює багатокультурне минуле Кам’янця – від османського періоду до вірменських кварталів і кавових традицій XVII століття.

За її словами, повномасштабна війна суттєво вплинула на сприйняття України самими українцями.

“За останні роки українці почали інакше дивитися на власну країну. Ми всі змінилися. Війна багато чого оголила, але водночас дала можливість відчути справжню цінність України. Дуже часто гості приїжджають і кажуть: «Ми думали, що це буде розчарування, а виявилося – Україна неймовірна».”

Костюми, кава і пам’ять міста: як Кам’янець-Подільський тримає туристичний ритм

Гідеса переконана: класичної розповіді вже замало. Саме тому вона розвиває формат костюмованих екскурсій і мріє, щоб усі її маршрути були такими. Нині в її колекції понад 70 тематичних костюмів різних епох.

Серед авторських програм, які вона проводить у Кам’янці-Подільському:

  • «Кам’янець-Османський»
  • «Кам’янець-Вірменський»
  • «Кам’янець-Гастро»
  • «Кам’янець – столиця кавоваріння»

Особливе місце в цих маршрутах займає вірменська спадщина міста – квартали, які, за словами Юлії, досі залишаються недооціненими в туристичних програмах.

“Костюмовані тури мають попит. Часто це тематичні подорожі: леді-тури, лавсторі, гастрономічні мандрівки. Гості не лише слухають в історичному вбранні, а й самі перевдягаються, аби глибше зануритися в атмосферу міста. Коли людина вдягає костюм, вона ніби переноситься в іншу епоху.”

Костюми, кава і пам’ять міста: як Кам’янець-Подільський тримає туристичний ритм

Найулюбленішою екскурсією Юлія називає «Кам’янець кавовий». Вона наголошує: для міста кава – це не мода, а частина історії.

“Ще у 1681 році у Кам’янці вже варили каву. Станом на 2017 рік ми знайшли три з десяти кав’ярень XVII століття. Каву тут пили на 121 рік раніше, ніж у Львові, і на два роки раніше, ніж у Відні.”

Костюми, кава і пам’ять міста: як Кам’янець-Подільський тримає туристичний ритм
Одна з ключових точок цього маршруту – вежа Стефана Баторія, відома також як Королівська або Кушнірська. Споруда датується 1585 роком і колись була одним із головних стратегічних в’їздів до міста. Через двісті років її надбудували, щоб посилити оборону північної частини півострова.

Поруч розташована площа Руський ринок – місце, де в минулому мешкали кам’янчани, а сьогодні працюють ресторації з подільською кухнею.

Костюми, кава і пам’ять міста: як Кам’янець-Подільський тримає туристичний ритм

До повномасштабного вторгнення Юлія організовувала тематичні заходи й історичні події. Зараз ці формати поставлені на паузу, але екскурсійна робота триває.

“Поки триває війна, це не на часі. Але я дуже хочу повернутися до цього, коли буде можливо. Попри складні обставини, туристичне життя в місті триває. Українці приїжджають, відкривають для себе історію, смакують каву та перевдягаються в костюми минулих століть.”

За даними міського відділу туризму, у 2025 році Кам’янець-Подільський відвідали близько 300 тисяч туристів. У місті офіційно працюють 70 ліцензованих екскурсоводів.

І поки фортеця зустрічає нових гостей, Кам’янець продовжує говорити з ними мовою історії – живої, вдягненої в костюми і з ароматом кави XVII століття.

Схожі записи
Культура

Гастрономічні секрети аспарагусу: як родина на Хмельниччині готує корисний весняний овоч

Дивовижний факт про спаржу — її можна споживати повністю сирою. За словами Валентини Каліновської із села Велика Яромирка, у такому вигляді пагони…
Культура

Пограбована усипальниця аристократів: на Хмельниччині знайшли гігантський склеп-каплицю

Людські кістки під ногами та розтрощені труни зустріли дослідників у селі Кутківці Закупненської громади. Там виявили грандіозний підземний гробовець, який виявився найбільшим…
Культура

Порятунок республіки в хаосі 1919 року: про що Петлюра писав Огієнку

Про унікальний історичний документ розповів начальник відділу публікаційної та науково-видавничої роботи Державного архіву Хмельницької області Юрій Олійник під час етеру на Українському…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *