У ніч з 23 на 24 червня жителі Хмельниччини долучилися до одного з найяскравіших та найдавніших українських свят – Івана Купала. Саме в цей час язичницькі обряди вшанування літнього сонцестояння переплелися з християнським святом Різдва Івана Предтечі, створивши унікальне поєднання традицій, що зберігається донині.
Директорка Деражнянського міського історичного музею Леся Долінська розповіла Суспільному Хмельницький, що святкування Івана Купала має коріння ще з дохристиянських часів. Для предків ця ніч символізувала вершину літа, коли день найдовший, а ніч – найкоротша. Люди вірили, що природа в цей час наповнюється особливою силою, яка може очистити й зцілити.
На Поділлі, Волині та інших регіонах України й сьогодні молодь збирається біля річок чи лісів, щоб підтримати давні купальські звичаї. Дівчата плетуть “гільце” – прикрашене квітами й стрічками молоде деревце. Хлопці тим часом розпалюють “живий” вогонь тертям гілок – саме навколо багаття і відбуваються головні святкові дійства: водять хороводи, співають купальських пісень і стрибають через полум’я парами, тримаючись за руки. Вважається, що ці обряди приносять очищення і захищають від усього злого.
Не обходиться Купала й без плетіння вінків. Дівчата збирають цілющі трави – м’яту, полин, барвінок, любисток – і створюють вінки з дванадцяти рослин. Увечері пускають їх по річці зі свічкою всередині. Як пливе вінок – так і складеться особисте життя дівчини: рівно – до швидкого весілля, кружляє чи тоне – кохання може зникнути, а найдовше пливе – чекає найбільше щастя.
Окреме місце серед купальських ритуалів займає пошук легендарної квітки папороті. За переказами, вона розцвітає лише на одну мить у ніч на Купала. Хто знайде її – отримає дар розуміти мову тварин і розкривати всі таємниці світу. Вважається, що папороть оберігає нечиста сила, тож відважитися на пошуки наважуються лише сміливці.
Попри спроби заборонити свято в різні історичні епохи, купальські пісні, обряди та віра в магію цієї ночі живуть і сьогодні. Свято Івана Купала залишається символом єднання людини з природою, очищення і сподівання на щасливу долю.