Мобілізаційне законодавство під особливим прицілом на Хмельниччині. Протягом 2025 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) провели масштабну інспекцію, охопивши понад тисячу об’єктів по всій області. Під перевірку потрапили не лише приватні підприємства, а й органи місцевого самоврядування та державні установи.
Статистика вражає: за результатами ревізій адмінвідповідальність понесли понад 21 тисяча осіб. Проте не всі погоджуються з фінансовими санкціями — значна частина оштрафованих вирішила шукати правди в судах, оскаржуючи дії військкомів.
Масштаби інспекцій та типові помилки посадовців
Хмельницька область сьогодні – це 60 громад, 450 старостинських округів та величезна мережа з 35 тисяч організацій. План перевірок на 2025 рік, завізований очільниками військових адміністрацій та мерій, передбачив візити на 1 006 об’єктів. Обласний ТЦК у звіті для ОВА констатував: ідеального обліку майже немає.
На 297 об’єктах інспектори зафіксували незначні огріхи, а от 52 керівники отримали протоколи за “грубі порушення”. Перелік претензій до відповідальних осіб виявився досить об’ємним.
Серед найпоширеніших зловживань та недоглядів виділяють наступні:
- Відсутність дублерів: на час відпусток чи лікарень основних працівників не призначали тимчасово відповідальних за військовий облік.
- Фінансовий ігнор: на підприємствах, де на обліку стоїть менше як 500 осіб, часто не виплачували законні доплати за ведення облікової документації.
- Запізнення з даними: про звільнення, переміщення працівників або зміни в їхньому сімейному стані не повідомляли ТЦК у встановлений 7-денний строк.
- Провалене оповіщення: керівництво не забезпечувало доставлення підлеглих до терцентрів після отримання повісток.
- Приховування порушників: ТЦК не отримував інформацію про ігнорування правил обліку самими працівниками.
- Хаос у документах: картки первинного обліку велися частково або з грубими технічними помилками.
Сумарно за минулий рік штрафні санкції наздогнали 21 971 особу. Левова частка — 18 465 штрафів — стосувалася безпосередньо порушень законодавства про мобілізацію (ст. 210.1 КУпАП). Ще 2 537 людей покарали за ігнорування правил обліку резервістами та призовниками (ст. 210), а 969 осіб отримали стягнення за зіпсовані чи втрачені документи (ст. 211).
Ті, хто вважав дії представників ТЦК надмірними, звернулися до Єдиного державного реєстру судових рішень. Аналіз цих справ демонструє, що суди часто стають на бік позивачів через процесуальні помилки самих контролерів.
Судові баталії сільських голів та директорів
Одним із резонансних випадків став позов голови Судилківської сільради. Під час перевірки в червні 2025 року комісія заявила про системний безлад: відсутність звірки з місцевою гімназією та ігнорування контролю на 14 підприємствах громади. Результат – штраф у 34 000 гривень.
Шепетівський міськрайонний суд, розглянувши справу у лютому, скасував стягнення. Аргументи позивачки були переконливими: ТЦК не конкретизував, які саме норми закону порушено, виніс постанову через пів року після перевірки та не повідомив належним чином про розгляд. Суд визнав постанову незаконною.
Схожа ситуація трапилася з посадовцем Кам’янець-Подільської мерії. Управління гуманітарної політики звинуватили в тому, що 4 з 11 викликаних працівників не прийшли до ТЦК 9 січня 2025 року. Посадовцю виписали 34 000 гривень штрафу за нібито відсутність контролю.
Однак у травні Кам’янець-Подільський міськрайонний суд з’ясував, що управління вчасно видало наказ про оповіщення. Ті, хто не прийшов, мали поважні причини (лікарняні), а сам відповідальний посадовець взагалі був у відпустці під час виклику. Штраф було анульовано.
Третій показовий кейс стосувався директорки ТОВ, яку ТЦК намагався покарати вже на початку наступного року. Їй інкримінували несвоєчасне повідомлення про звільнення чотирьох працівників, через що їх не змогли викликати розпорядженням у січні 2025-го. Штраф знову склав 34 000 гривень.
Красилівський міськрайонний суд підтримав жінку. З’ясувалося, що вона поінформувала ТЦК про звільнення персоналу наступного дня після отримання запиту. До того ж постанову склали без чіткого опису порушень та доказів вини. Суд не лише закрив справу, а й зобов’язав ТЦК виплатити директорці понад 600 гривень судового збору.