Білий дім вирішив відтермінувати масштабну військову операцію проти Тегерана. Президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про продовження режиму припинення вогню, пояснивши це необхідністю дочекатися від іранської сторони фінального та консолідованого плану врегулювання конфлікту. При цьому американський лідер підкреслив, що військовий тиск не послаблюється – ВМС США продовжуватимуть блокувати стратегічно важливу Ормузьку протоку.
Відповідну заяву Трамп опублікував 21 квітня на своїй платформі Truth Social.
Згідно з повідомленням глави держави, рішення про відстрочку авіаударів зумовлене внутрішньою дестабілізацією в самому Ірані, де уряд наразі «серйозно розколотий». Також на позицію Вашингтона вплинули звернення лідерів Пакистану – прем’єр-міністра Шехбаза Шаріфа та фельдмаршала Асіма Муніра, які виступили посередниками у діалозі.
Президент дав зрозуміти: тиша на фронті триватиме лише до того моменту, поки Тегеран не сформулює «єдину іранську пропозицію». Трамп наголосив, що переговорний процес має завершитися «так чи інакше», а американська армія залишається в стані повної бойової готовності та продовжує морську блокаду.
Хронологія напруженості та суперечки навколо Ормузької протоки
Дипломатичні зусилля, що розпочалися 11 квітня в Ісламабаді, поки не принесли бажаного результату. Тристоронні зустрічі за участі Пакистану виявилися складними. Віцепрезидент Венс констатував відсутність домовленостей щодо сталого миру, а іранське МЗС поскаржилося на непереборні розбіжності у кількох ключових пунктах.
Реакція Трампа на провал переговорів була миттєвою: 13 квітня він ініціював блокаду Ормузької протоки силами ВМС. Причиною стала категорична відмова Ірану згортати ядерну програму. Американські кораблі отримали наказ перехоплювати будь-які судна, що сплачують мито до іранського бюджету за прохід цією зоною.
Президент також озвучив пряму погрозу Тегерану. Він заявив, що будь-яка спроба атакувати флот США закінчиться для іранських сил фатально – американські військові буквально «відправлять їх у пекло».
Тегеран не забарився з кроком у відповідь. Вже 18 квітня влада Ісламської Республіки оголосила про встановлення власного «суворого контролю» над водами протоки, намагаючись протидіяти американським обмеженням.
Ще 20 квітня Дональд Трамп висловлював скепсис щодо мирного сценарію. Він називав подальше продовження двотижневого перемир’я малоймовірним, встановивши жорсткий дедлайн для досягнення компромісу до 22 квітня.
Ескалація конфлікту та зміна влади в Тегерані
Гаряча фаза протистояння розпочалася 28 лютого з ізраїльської атаки на Тегеран. Тоді ж Трамп оголосив про початок «великої бойової операції» США. Білий дім обґрунтував це необхідністю нейтралізації загроз з боку режиму, який фінансує бойові групи в Сирії, Іраку, Лівані та палестинський ХАМАС. Пріоритетними цілями були визначені ракетна індустрія та флот Ірану.
Іранський Корпус вартових Ісламської революції відповів масованим обстрілом. Ракети та дрони були спрямовані не лише на Ізраїль, а й на військові об’єкти США, розташовані в Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах та Саудівській Аравії.
Міжнародна спільнота відреагувала на спалах насильства закликами до стабільності. У Європейському Союзі наголосили на важливості безпеки в регіоні, намагаючись запобігти подальшому хаосу.
Український лідер Володимир Зеленський також прокоментував події. Він зазначив, що іранський народ заслуговує на шанс звільнитися від «терористичного режиму», що гарантувало б безпеку багатьом країнам, які потерпали від агресії Тегерана.
Кінець лютого став переломним моментом: Трамп повідомив про смерть верховного лідера Алі Хаменеї, що пізніше було офіційно підтверджено державним агентством IRNA.
На початку березня ситуація загострилася ще сильніше. КВІР анонсував «найбільш руйнівну операцію» проти Ізраїлю та «баз терористів США». У відповідь Трамп пригрозив ударом небаченої сили, якщо ці плани будуть реалізовані.
Вашингтон почав відкрито закликати до зміни політичного устрою в Ірані. Трамп заявляв про наявність кандидатів на роль нового лідера, проте 8 березня Рада експертів обрала наступником сина загиблого аятоли – Моджтабу Хаменеї.
Наприкінці березня Трамп зробив перший жест до деескалації, тимчасово припинивши удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Ця пауза кілька разів продовжувалася на короткі терміни через відсутність реального прогресу за столом перемовин.
Риторика залишалася вкрай жорсткою. Американський президент попереджав, що у разі провалу дипломатії будуть знищені всі ключові мости та електростанції країни, що призведе до катастрофічних наслідків для всього Близького Сходу.
Перелом намітився 6 квітня, коли через Пакистан було передано іранський мирний план, що складався з 10 пунктів.
Вже наступного дня Трамп погодився на двотижневе припинення вогню та відклав «нищівну атаку». Головною умовою стало розблокування Ормузької протоки, а запропонований іранцями документ був визнаний базою для подальшого діалогу.
Зі свого боку очільник МЗС Ірану Аббас Аракчі у своєму повідомленні в мережі X підтвердив можливість безпечного транзиту протокою протягом двох тижнів, за умови військової координації та врахування технічних нюансів.