Цифровізація військового обліку в Україні принесла не лише зручність, а й низку абсурдних інцидентів. Десятки жінок по всій країні раптово виявили у застосунку «Резерв+» статус «у розшуку», хоча ніколи не мали стосунку до армії. Однією з жертв такого системного збою стала 50-річна мешканка Хмельницького.
- Цивільні жінки почали масово отримувати статус «у розшуку» в державному застосунку.
- Мешканка Хмельницького, що працює дизайнером, раптово «опинилася» на обліку в Сіверськодонецьку.
- У ТЦК стверджують, ніби жінка сама подала заяву про реєстрацію, хоча вона ніколи не відвідувала той регіон.
- Розповідаємо, як бюрократична помилка перетворилася на затяжний конфлікт.
Наталія, професійний дизайнер, усе життя мешкає у Хмельницькому. Її зв’язок із Луганщиною до жовтня минулого року був нульовим. Проте «цифрова реальність» розпорядилася інакше: жінка отримала статус військовозобов’язаного молодшого спеціаліста з медичною освітою, закріпленого за Сіверськодонецьким ТЦК та СП.
Нічна пошта та візит віртуального розшуку
Проблема випливла на поверхню, коли на електронну адресу установи, де працює пані Наталія, надійшла офіційна повістка. Від неї вимагали з’явитися до міста Дніпро для уточнення особистих даних.
Спочатку Наталія сприйняла це як недолугий розіграш або прикру помилку. Проте згодом стало зрозуміло, що її персональні дані використані для створення повноцінного профілю військовозобов’язаної особи. Жінку без її присутності, підпису чи згоди внесли до системи як медсестру, що перебуває в розшуку, за що передбачено штраф у розмірі 34 000 гривень.
Спочатку я подумала, що це помилка чи чийсь невдалий жарт. Але найнеприємніше було згодом: виявилося, що були використані саме мої дані і мене поставили на військовий облік без мого відома, без моєї присутності, без згоди та будь-яких заяв та документів з мого боку, – розповідає Наталія.
Суперечливі версії та зниклі архіви
Спроби знайти справедливість через офіційні запити до Міністерства оборони, ДБР та поліції нагадували біг по колу. У Державному бюро розслідувань не побачили складу злочину, переспрямувавши справу до Хмельницького обласного ТЦК та служби правопорядку.
Речниця хмельницького управління ДБР Катерина Герасімук підтвердила, що об’єктивних даних для кримінального провадження наразі не встановлено. Поліція, своєю чергою, надіслала запит до Сіверськодонецька для отримання документів, які стали підставою для взяття жінки на облік.
Відповідь із Сіверськодонецького ТЦК вразила різноманіттям версій: від візиту Наталії до міста Рубіжне у 1996 році після курсів до «автоматичної постановки» системою у 2025 році. Посадовці змінювали дати реєстрації під час телефонних розмов, називаючи то 2019, то 2021 роки. Тим часом ТВО начальника установи Віталій Бочаров повідомив, що оригінали заяв згоріли в архівах під час окупації Рубіжного у 2022 році.
Наталію обурило те, що відсутність паперових архівів не завадила працівникам ТЦК внести її дані в систему «Оберіг» у 2023 році, посилаючись на спогади чи неіснуючі реєстри.
Рекомендації юристів та масовий характер проблеми
Адвокат Олександр Урода зазначає, що подібні «помилки» не є поодинокими – до нього вже звернулися п’ять жінок із ідентичними скаргами. Він наголошує, що особова справа не може виникнути без копій паспорта, коду та диплома.
Єдиним надійним шляхом вирішення проблеми юрист називає звернення до суду. Спершу потрібно вимагати зняття з обліку через ТЦК, а у разі відмови – подавати адвокатський запит на копію справи. Якщо документи відсутні або підписи підроблені, суд має зобов’язати військкомат виключити дані із системи.
Наразі відомо про понад 40 українок, які об’єдналися у спільноту для захисту своїх прав. Їхні історії вражають: деяких жінок записали як водіїв або діловодів, а одну дитину поставили на облік у віці 4 місяців. Більшість із них помилково числяться як медсестри.
Для цих жінок статус у системі «Оберіг» означає реальні загрози: обмеження виїзду за кордон, блокування карток через несплату штрафів та візити правоохоронців за місцем проживання. Офіційні органи часто відповідають, що механізму видалення з обліку просто не існує в законодавстві.
Схожа історія трапилася і з Тетяною Васильєвою, директоркою ліцею на Харківщині, чий випадок набув розголосу завдяки Радіо Свобода.
Офіційна реакція та обіцянки виправлення
Після розголосу в Міністерстві оборони України визнали проблему. За офіційними даними, інцидент став наслідком технічного збою в одному з районних центрів комплектування через людський фактор.
У відомстві запевнили, що вже виявили 32 випадки помилкової реєстрації жінок і зняли з них статус «у розшуку» ще два тижні тому. Штрафи до них застосовуватися не будуть. Повністю виключити постраждалих жінок із військового обліку обіцяють до кінця квітня.
Міноборони також працює над зміною механізмів роботи системи, аби в майбутньому виключити вплив людських помилок на точність даних у державних реєстрах.