Старовинний хід підземелля повністю замурували у 1960-х роках. Радянські посадовці ухвалили таке рішення з міркувань безпеки під час повоєнної забудови міста Красилів. Наразі таємничий підземний коридор, який пов’язував місцевий костел із величним палацом князів Сапєг, залишається повністю заблокованим. Про це журналістам детально розповів краєзнавець і викладач суспільних дисциплін Роман Михальчишин.
Джерелом історичних відомостей виступив репортаж регіонального медіа Суспільне Хмельницький.
За легендами, загальна протяжність замурованого тунелю сягала орієнтовно 800 метрів. Дослідники припускають, що католицький храм та панський маєток зводилися майже одночасно. Самій будівлі палацу у Красилові, де зараз успішно функціонує професійно-технічний ліцей, уже налічується понад два століття. Нинішнє керівництво закладу використовує вцілілі підвальні приміщення переважно для різноманітних господарських потреб.
Старовинні кімнати також регулярно демонструють студентам. Педагоги показують підліткам унікальні будівельні технології минулих епох.
Специфічні підземні зали мають три окремі глибокі ніші. Науковці вважають центральний тунель головним ходом, хоча історичних документів збереглося замало. Серед місцевих жителів існують легенди, нібито під землю колись вільно заїжджали панські карети. Проте жодних офіційних підтверджень таким розповідям наразі немає. Споруда палацу належить до архітектурного стилю пізнього класицизму.
Підземні конструкції дивують експертів міцністю металевих елементів і кладки. Спеціальна аркоподібна стеля ефективно зменшувала навантаження на фундамент будівлі.
У період загострення холодної війни ці міцні приміщення тривалий час виконували функції бомбосховища. Протягом радянської епохи архітектурний комплекс зазнав серйозних руйнувань та перебудов. Деякі автентичні елементи маєтку були безповоротно втрачені для нащадків. Кілька років тому ентузіасти намагалися провести масштабні розкопки поблизу старого костелу.
Пошукові роботи довелося вимушено призупинити через початок бойових дій та низку інших факторів.
Сучасні фахівці щиро сподіваються згодом повністю відновити вивчення красилівських пам’яток. Допомогти вченим мають новітні технології.