У Гораївці, невеликому селі поблизу Бакоти, звичайний клуб за кілька років став місцем, де оживають історії родин, чиї домівки та долі залишилися під водою після затоплення старих поселень. Місцеві мешканці дедалі активніше долучаються до створення музею, приносячи світлини предків, речі побуту та власні спогади.
Ініціатором перетворення клубу на осередок пам’яті став «Туристично-інформаційний центр» Староушицької громади. Його директор Андрій Захарко пригадує, що ідея народилася п’ять років тому, коли помітили, як разом із занедбаними хатами безслідно зникають важливі для краю артефакти.
“Ми давно помітили, коли люди продають свої або батьківські хати в селах, то часто залишають у них усе — меблі, килими, фотографії, родинні альбоми. Нові власники зазвичай просто викидають або спалюють ці речі. Разом із ними зникає історія людей, їхні імена, родинна пам’ять”, – пояснює він.
Команда вирішила рятувати пам’ять про затоплені села і почала збирати світлини та історії мешканців. Місцеві жителі підтримали ініціативу і почали приносити до клубу старі фотографії, одяг та предмети побуту. Так почала формуватися експозиція, яка нині налічує близько 200 оцифрованих знімків.
Від фотографій до аудіоспогадів
У клубі вже встановлені планшети зі збереженими аудіорозповідями старожилів. Серед матеріалів — родинні альбоми, світлини довоєнних поселень, кадри з радгоспу лікарських рослин, знімки оркестрів, які колись були гордістю місцевої громади.
Завдяки точковому освітленню та продуманим локаціям матеріали утворили атмосферний простір, що дозволяє відчути дух зниклих сіл — Бакоти, Старої Ушиці, Конилівки.
“Це тільки початок. Місцеві люди, побачивши це, почали приносити й фотографії своїх дідів, бабусь, розповідати про них, отже експозиція буде постійно наповнюватись”, – підкреслює Андрій Захарко.
Музей, який легше знайти
У межах проєкту територію промаркували, встановили вказівники, що допомагають туристам дістатися до клубу та інших важливих локацій Бакоти. Остов сільського клубу поступово стає культурним центром, який дозволяє людям повернути імена та історії тим, хто зник разом із затопленими землями.
Музей у Гораївці продовжує рости — і тепер уже разом із усією громадою, яка повертає забутому минулому голос.