Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визначив для колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 січня 2026 року з альтернативою застави у 51 мільйон гривень. Його підозрюють у причетності до розкрадань в Енергоатомі, а сам ексміністр заперечує вину.
Як повідомила кореспондентка Суспільного із зали засідань, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу розпочався 17 листопада, а фінальне рішення суд ухвалив 18 листопада.
Під час подальшого розгляду запобіжного заходу для Олексія Чернишова він і надалі не погоджувався з підозрами у справі щодо розкрадання коштів Енергоатому. На його думку, обвинувачення Національного антикорупційного бюро базується передусім на перемовинах інших учасників провадження, а не на прямих матеріалах, які б підтверджували його участь у розкраданнях та легалізації грошей державної компанії.
Сторона захисту наголошувала на недостатності доказової бази. Адвокат Олексія Чернишова заявив у суді, що лише три документи з трьох томів провадження, за версією обвинувачення, нібито підтверджують збагачення ексміністра на 55 мільйонів гривень, і назвав надані докази «умовними».
Крім того, щодо Олексія Чернишова було подано клопотання про взяття його на поруки. Серед осіб, які запропонували таку форму запобіжного заходу, були економіст Олександр Савченко та Михайло Аніщенко. Суд, розглянувши ці звернення, відмовив у задоволенні клопотань про передачу ексміністра на поруки.
Прокурор у цьому провадженні зазначив, що взяття Чернишова на поруки не усуває ризики, вказані в клопотанні про його арешт. За рішенням суду Олексію Чернишову заборонено контактувати з іншими фігурантами справи щодо розкрадань в Енергоатомі, зокрема з Олександром Цукерманом, Ігорем Миронюком та Тимуром Міндічем.
Оголошене рішення щодо тримання під вартою ексміністр охарактеризував як несподіване та неприйнятне для себе. Він також заявив, що не може скористатися правом внесення застави, оскільки всі його рахунки заблоковані.
«Це є ознаками тиску на мене», — прокоментував ухвалу суду Олексій Чернишов.
14 листопада НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручили колишньому віцепрем’єр-міністру України Олексію Чернишову клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час одного із засідань суду Олексій Чернишов знову відкинув твердження про свою участь у корупційній схемі в Енергоатомі. Він заявив, що йому невідоме кодове ім’я «Че Гевара», яким, за матеріалами слідства, інші фігуранти нібито позначали саме його.
«Я ніякого відношення до цієї організації не мав, і не маю», — сказав Олексій Чернишов.
Разом з тим він визнав, що голос на оприлюднених НАБУ аудіозаписах може бути схожим на його, але наголосив, що для обґрунтування обвинувачень потрібні «матеріальні докази». Ексміністр закликав робити висновки, спираючись на фактичні дані, та заявив, що не заперечує проти проведення розслідування НАБУ та САП.
Відповідаючи на запитання журналістів, Олексій Чернишов відмовився коментувати, чи знайомий він з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого НАБУ підозрює в організації схеми розкрадань в Енергоатомі. Він також сказав, що нібито не знає інших фігурантів справи, тому, за його словами, «не може бути у злочинній схемі».
Окремо Чернишов висловився щодо своєї участі в будівельному проєкті у Козині, який наразі очолює його партнерка по бізнесу Лілія Лисенко. Ексміністр пояснив, що до приходу на державну службу займався підприємницькою діяльністю, а усі його статки, за його словами, задекларовані у відповідних документах.
Прокурор у справі стверджує, що Олексій Чернишов брав участь у легалізації понад одного мільйона 227 тисяч доларів та понад 36 тисяч євро у межах схеми розкрадань в Енергоатомі. За даними слідства, він був задіяний у цих діях щонайменше з 11 лютого по 9 травня 2025 року, унаслідок чого нібито отримав 55 мільйонів гривень.
Представник обвинувачення також заявив у суді, що однією з фігуранток провадження під псевдонімом «Професор» є дружина Олексія Чернишова Світлана.
У своєму клопотанні прокурор просив обрати Олексію Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наголошуючи на ризиках переховування, оскільки той понад 50 разів виїжджав за кордон і має значний майновий стан. Слідство, за словами прокурора, встановило видалення даних з телефону з метою приховати факт отримання коштів, а також вбачає можливість тиску на свідків і ймовірність вчинення інших кримінальних правопорушень. Окремо прокурор наполягав на визначенні для Олексія Чернишова розміру застави, однак суму в його виступі не було озвучено повністю.
Захист у відповідь просив відкласти розгляд клопотання про арешт та дослідити вміст телефону підозрюваного. Адвокат Олексія Чернишова вважає, що в пристрої міститься інформація, яка спростовує частину матеріалів розслідування, зокрема щодо зустрічей ексміністра з іншими фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі.
Крім цього, адвокат заявив, що усі ризики, озвучені прокурором, на його думку, не мають належного обґрунтування. Він звернув увагу, що майно та рахунки родини Чернишова заарештовані, а під час обшуку було вилучено лише 10 тисяч доларів. Також, за словами захисника, не доведено, що Олексій Чернишов і «Че Гевара» є однією й тією ж особою.
НАБУ та САП розслідують не тільки можливу участь Олексія Чернишова у схемі розкрадань в Енергоатомі. Раніше йому вже повідомляли про підозру у зловживанні службовим становищем та участі в корупційній схемі, пов’язаній з будівництвом.
Що передувало кримінальним провадженням щодо Олексія Чернишова
13 червня НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про викриття масштабної корупційної схеми у будівельній сфері за участю високопосадовців. За цими епізодами про підозру у зловживанні службовим становищем, отриманні та наданні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема, повідомили колишньому держсекретарю Мінрегіону, чинному члену правління НАК «Нафтогаз України» та ексраднику міністра.
У повідомленнях медіа зазначалося, що йшлося про осіб, пов’язаних із міністром Олексієм Чернишовим. Тоді журналіст-розслідувач УП Михайло Ткач писав, що НАБУ та САП затримали двох його соратників — Максима Горбатюка та Василя Володіна, які працювали з ним у міністерстві, а згодом перейшли до «Нафтогазу» після того, як компанію очолив Чернишов. За даними джерел УП у правоохоронних органах, Горбатюка затримали під час спроби виїзду з України у відпустку.
У Міністерстві національної єдності тоді повідомляли, що очільник відомства перебуває у плановому відрядженні в країнах Європейського Союзу. Згодом, 22 червня, міністр Олексій Чернишов заявив, що повернувся з закордонної поїздки до України і з початку наступного тижня продовжить роботу в уряді.
Вже 23 червня він оприлюднив у Facebook допис, у якому зазначив, що прибув до НАБУ, аби «розібратися в ситуації». Того ж дня НАБУ та САП офіційно повідомили Чернишову про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Слідство пов’язує інкриміновані корупційні злочини з періодом 2020-2022 років, коли він очолював Міністерство розвитку громад і територій. Після цього його призначили керівником «Нафтогазу України», а наприкінці 2024 року — міністром національної єдності, основним завданням якого є повернення українських біженців додому.
27 червня, під час розгляду питання про запобіжний захід, Олексій Чернишов заявив, що не має наміру йти у відставку з посади міністра національної єдності, пояснивши це значним обсягом роботи та наявними, на його думку, результатами, зокрема ухваленням закону про множинне громадянство. Він став першим керівником новоствореного міністерства.
У той же день суд обрав чинному міністру запобіжний захід у вигляді застави у 120 мільйонів гривень і поклав на нього низку процесуальних обов’язків до 27 серпня. Серед них — обов’язок з’являтися за кожною вимогою до детектива або суду, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати територію України без дозволу слідчого, прокурора або суду, а також утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними чи свідками. У разі порушення цих вимог внесена застава мала перейти в дохід держави, а суд міг би змінити розмір застави або обрати інший запобіжний захід.
2 липня ВАКС ухвалив рішення не відсторонювати Олексія Чернишова від посади міністра національної єдності. Того ж дня за нього повністю внесли визначену раніше заставу у розмірі 120 мільйонів гривень. Гроші внесли його дружина Світлана, маркетингова директорка групи компаній DIM Дарія Бедя та ТОВ «Форавто тор».
10 листопада НАБУ оголосило про проведення масштабної операції «Мідас», спрямованої на викриття корупційних схем у сфері енергетики. У її межах відбулося понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді «відкатів», які сплачували контрагенти компанії, нав’язані учасниками схеми.
Того ж дня НАБУ оприлюднило аудіозаписи розмов фігурантів з кодовими іменами, заявивши, що до незаконних дій були причетні «Рокет» (колишній радник ексміністра енергетики Германа Галущенка), «Тенор» (ексвиконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), відомий бізнесмен та ще чотири особи. За версією слідства, загалом їм вдалося легалізувати близько 100 мільйонів доларів.
У Енергоатомі повідомили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, надають усі запитувані матеріали та сприяють прозорому розслідуванню, наголошуючи, що корупційний скандал не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних електростанцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов заявив, що бізнесмен і співвласник «Кварталу 95» Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг сприяти цьому. За його словами, у справі про корупцію в енергетиці фіксували участь чотирьох міністрів уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка проводили слідчі дії у справі корупції в Енергоатомі. У відомстві зазначили, що міністр співпрацює зі слідством та утримується від коментарів до завершення розслідування.
Того ж дня НАБУ опублікувало черговий епізод так званих «плівок НАБУ», у якому розповіло, як учасники злочинної організації, що фігурує у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішній комунікації називали «Че Гевара». Йшлося про ексвіцепрем’єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому того дня повідомили про підозру.
У продовження цих подій ексміністр економіки України 2019-2020 років та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов заявив про вихід з Наглядової ради Енергоатому. Пізніше премʼєр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому, а першим кроком стало рішення про розпуск Наглядової ради компанії.
Під час засідання суду щодо запобіжного заходу Ігорю Миронюку 11 листопада прокурор повідомив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч також є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі, і стосовно них триває розслідування.
У межах цієї ж справи 12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави у 12 мільйонів гривень, яку за неї вже сплатили.
Ще одній фігурантці, приватній підприємиці Лесі Устименко, суд призначив тримання під вартою на 60 днів з альтернативою застави у 25 мільйонів гривень. У провадженні вона проходить як працівниця бек-офісу. Після внесення необхідної суми Устименко вийшла з СІЗО.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка суд узяв під варту до 8 січня 2025 року, визначивши можливість внесення застави у 126 мільйонів гривень. На «плівках НАБУ» його згадують під псевдонімом «Рокет».
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову ВАКС призначив тримання під вартою на 60 днів із правом внесення застави у 40 мільйонів гривень. У матеріалах справи він фігурує як «Тенор».
Ще одному топменеджеру Енергоатому, виконавчому директору з безпеки Ігорю Фурсенку, суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 8 січня з можливістю звільнення під заставу у 95 мільйонів гривень. На оприлюднених НАБУ записах Фурсенка називають «Рьошиком».