Фінський президент Александер Стубб заявив, що робота над потенційною мирною угодою для України перейшла у фазу безпрецедентного зближення позицій. Переговори тривають одразу за трьома напрямами, і кожен з них, за його словами, просувається швидше, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення.
Виступаючи в Гельсінкі, глава держави окреслив нинішній стан діалогу між Києвом, Вашингтоном, європейськими країнами та Москвою. Він наголосив: шанс на компроміс з’явився лише після того, як частину запропонованих пунктів вдалося істотно видозмінити.
Перший документ, що нині обговорюється, Стубб назвав рамковим. Він нагадав, що різниця між початковою версією і теперішнім варіантом суттєва: замість 28 пунктів залишилося 20. Вилучені пункти, за його словами, стосувалися обмежень для України – від заборони на вступ до НАТО до параметрів майбутньої армії. Фінський президент підкреслив, що українській стороні вдалося пом’якшити формулювання завдяки “інтенсивним перемовинам останніх тижнів”.
Другий документ, як зазначив Стубб, присвячений гарантіям безпеки для України. Над ним працюють представники адміністрації президента США Дональда Трампа, українська сторона та європейські безпекові структури. Йдеться про поєднання суворих безпекових зобов’язань і ширших домовленостей між країнами, які готові долучитися до підтримки Києва. Формат, який у Європі називають “Коаліцією охочих”, може стати одним з елементів майбутньої системи гарантій.
Третій напрям – післявоєнна відбудова України. За словами Стубба, цей блок також просувається, а загальний пакет пропозицій стає “більш прийнятним”. Президент Фінляндії визнав, що вперше за тривалий час почувається “досить упевнено” щодо перспектив мирного процесу.
Поряд із ним виступав колишній генсек НАТО і чинний міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг. Він нагадав, що будь-які переговори матимуть сенс лише тоді, коли Кремль змінить власні розрахунки. У його формулюванні вирішальним чинником є ціна, яку Росія має відчути:
“Лише надмірно висока ціна може змусити Володимира Путіна піти на поступки”.
Як з’явився “мирний план” і що в ньому змінюється
Перші гучні новини про можливий план перемир’я з’явилися у листопаді. Тоді американські медіа повідомили, що спецпредставник США Стів Віткофф подав Дональду Трампу документ, підготовлений спільно з представником Кремля Кирилом Дмитрієвим. Росія вимагала, щоб Україна вийшла з частини території Донецької області і відмовилася від членства в НАТО.
Після міжнародної зустрічі в Женеві 23 листопада текст почали переглядати. Українська сторона представила власні принципи, які президент Володимир Зеленський назвав критично важливими для національних інтересів. США заявили про готовність інтегрувати частину українських пропозицій у план.
30 листопада переговори продовжилися у Маямі. Делегацію України очолив секретар РНБО Рустем Умєров. Він наголосив, що Київ працює у межах чітких директив президента – жодних кроків, які б суперечили національним інтересам.
Держсекретар США Марко Рубіо після зустрічі заявив, що місія Вашингтона полягає не лише в припиненні війни. А Зеленський згодом повідомив, що оновлений план тепер містить 20 пунктів – саме стільки згадував і Стубб у своєму виступі.
У той самий день у Москві відбулася п’ятигодинна розмова між Путіним, Віткоффом, Джаредом Кушнером і Кирилом Дмитрієвим. Після неї кремлівський чиновник Юрій Ушаков визнав, що компромісів не досягнуто.
6 грудня спеціальний представник Дональда Трампа Кіт Келлог заявив, що переговори наблизилися до фінальної, але найскладнішої стадії.
Попри суперечливість окремих позицій, на Заході все частіше звучить думка: вікно для домовленостей відкрите, а подальші кроки залежать від готовності Москви переглянути власну стратегію.