
У Хмельницькій області суд відмовив жінці у скасуванні усиновлення її двох дітей колишнім чоловіком, попри серйозні звинувачення у недобросовісному батьківстві. Рішенням наголошено: інтереси дітей мають залишатися пріоритетом навіть після розпаду родини.
Історія почалася з того, що подружжя прожило разом близько року та мало одну спільну дитину. Під час шлюбу чоловік, проходячи військову службу, офіційно усиновив ще двох малолітніх дітей дружини. Згодом сім’я розпалася, і в 2025 році мати звернулася до суду, вимагаючи скасування усиновлення.
У позовній заяві жінка навела низку обставин: після усиновлення чоловік був звільнений із війська, почав зловживати алкоголем, вчиняв домашнє насильство, застосовував фізичну силу до одного з дітей. За її словами, батьківські стосунки так і не склалися, а після розірвання шлюбу чоловік перестав спілкуватися з дітьми й матеріально їх підтримувати.
Сам відповідач не заперечував позов і визнав вимоги дружини.
Втім, рішення суду стало несподіванкою для обох сторін. Новоушицький районний суд визнав: докази, подані матір’ю, справді свідчать про порушення батьківських обов’язків. Але такі дії не є підставою для скасування усиновлення, а підлягають розгляду за іншою процедурою – через позбавлення батьківських прав.
“Проста відмова батька від дітей є незаконною і суперечить моральним нормам”, – окремо підкреслив суд у своєму рішенні.
Крім того, суд взяв до уваги висновок органу опіки і піклування, який наголосив: скасування усиновлення не відповідає інтересам дітей і може негативно вплинути на їхнє життя.
У ситуаціях, коли один із батьків не виконує свої обов’язки, українське законодавство передбачає чіткий механізм – позбавлення батьківських прав, а не скасування усиновлення. Суд наголосив, що просте визнання позову чи бажання батька вийти з життя дітей не може бути підставою для скасування акту усиновлення, адже це суперечить як нормам права, так і моральним цінностям суспільства.
У підсумку суд відмовив у задоволенні позову. Рішення аргументоване тим, що скасування усиновлення у цьому випадку не захищає прав дітей та не відповідає їхнім найкращим інтересам.

