Українська розвідка зафіксувала тривожну закономірність: російські удари по енергетичній інфраструктурі часто відбувалися у ті самі періоди, коли територію України знімали китайські супутники. Про це заявив президент Володимир Зеленський після закритої доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки.
За словами глави держави, Москва посилює взаємодію з окремими китайськими структурами, які мають доступ до даних космічної розвідки. Українська сторона розглядає це як фактор, що безпосередньо впливає на здатність Росії завдавати точкових ударів.
“Ми фіксуємо збільшення зв’язків Росії з тими суб’єктами в Китаї, які можуть надавати дані космічної розвідки. На жаль, були кореляції між зйомками території України китайськими супутниками та російськими влучаннями по відповідних об’єктах енергетики”, – заявив Володимир Зеленський.
Президент наголосив, що такі дії фактично допомагають Кремлю затягувати війну та знижують серйозність дипломатичних зусиль. Київ має намір порушити це питання у розмовах з міжнародними партнерами.
Окремий блок доповіді стосувався безпекової ситуації на північному напрямку. За даними розвідки, Росія просуває розміщення ракетних комплексів “Орешник” на території Білорусі, і Україна вже отримала додаткові деталі щодо цих планів.
Зеленський підкреслив, що інформація про це має бути врахована союзниками під час планування оборонних кроків.
“Ми вважаємо, що агресивне розповсюдження такої зброї несе глобальну загрозу та створює небезпечний прецедент. Я доручив готувати разом із партнерами варіанти відповідей”, – сказав президент.
Також, за словами глави держави, Росія намагається вийти з-під дії міжнародних санкцій у сфері енергетики. Для цього використовуються тимчасові номінальні власники, а також складні фіктивні юридичні конструкції.
Україна, зазначив Зеленський, відстежує ці схеми та передаватиме партнерам інформацію, аби санкційний тиск залишався дієвим і Москва не могла фінансувати війну через маніпуляції.
Як просуваються мирні переговори
Паралельно з безпековими викликами триває дипломатична робота. Наприкінці листопада у Маямі відбулася друга американсько-українська зустріч у цьому форматі, яку сторони назвали логічним продовженням переговорів у Женеві.
На початку грудня Зеленський повідомив, що проєкт документа щодо завершення війни скорочено до 20 пунктів замість 28, запропонованих Росією. Того ж дня Володимир Путін провів у Москві багатогодинні переговори з американською делегацією, однак компромісів сторони не досягли.
У перших числах грудня відбулися серії зустрічей українських представників із США, під час яких обговорювалися параметри безпекових угод, механізми стримування агресії та післявоєнна відбудова. Окрему увагу приділили територіальним питанням і гарантіям безпеки.
9 грудня президент заявив про доопрацювання українських та європейських пропозицій, які Київ готовий представити Сполученим Штатам. А вже 14 – 15 грудня у Берліні українська делегація на чолі із Зеленським провела переговори зі США щодо 20-пунктового мирного плану, за підсумками яких було зафіксовано певний прогрес.
Нові раунди перемовин відбулися 19 та 20 грудня у США за участю представників України, Сполучених Штатів і Європи. Після цього Зеленський повідомив про американську пропозицію провести тристоронні переговори Київ – Вашингтон – Москва, яку у Кремлі відхилили.
Українська влада наголошує: дипломатичний процес напряму залежить від реальних кроків Росії до деескалації та припинення агресії.