У селищі Сатанів розташований Свято-Троїцький монастир, який вважають найдавнішим на території Хмельницької області. Саме його в другій половині XVIII століття обрали місцем, де мали відбувати довічне ув’язнення монахи, і саме тут у 1775 році перебував Филимон Вітошинський. Про цю сторінку минулого Суспільному Хмельницький розповів краєзнавець і член громадської організації “Україна Інкогніта” Дмитро Полюхович.
За його словами, перший в’язень опинився у Свято-Троїцькому монастирі саме 1775 року. Він зазначає, що сумнозвісна келія Филимона Вітошинського була місцем пожиттєвого ув’язнення: двері замуровували, ставили грати, а два маленькі віконця використовували лише для відра, подачі їжі та води. Скільки років монах провів у цих умовах, невідомо.
Монастир, як розповів Дмитро Полюхович, належить до найдавніших у регіоні. Він наголошує, що точний час його заснування встановити неможливо: перекази приписують виникнення VII-X століттям, однак історичні джерела підтверджують його існування вже у XVI столітті. Споруди, розташовані позаду нинішніх туристичних маршрутів, датують XVII століттям, і добре видно, що споруджені вони були з оборонною функцією, адже в ті часи місцевість часто зазнавала татарських набігів.
За словами краєзнавця, на початку XVIII століття монастир утратив своє оборонне призначення. У 1744 році провели масштабну перебудову: спорудили нову браму, а стара, розташована в башті, була переобладнана під церкву Покрови. На другому ярусі дзвіниці тоді облаштували церкву Святого Миколая, однак нині прохід туди відсутній.
Дмитро Полюхович також зауважив, що галерею добудували пізніше. Він пояснює, що колір склепіння різниться, адже галерея й вбиральня з’явилися у XVIII столітті. «Зручності» були винесені в кінець коридору, і замість вигрібної ями використовували діжку, яку чернець або найманий робітник мав виносити. Завдяки такому рішенню сильного смороду всередині не було.
На території монастиря, як зазначив краєзнавець, діє храм – церква Святої Трійці. Це будівля оборонного типу XVII століття, яка у середині XVIII століття була оновлена у бароковому стилі. Унаслідок перебудови вона втратила оборонні риси, адже верхній ярус із бійницями демонтували.
Свято-Троїцький монастир, за словами Дмитра Полюховича, припинив свою діяльність наприкінці 1961 року.