Легендарне джерело біля колишньої синагоги в Летичеві колись намагалися знищити загарбники. Воно пробилося знову. Тепер ця локація увійшла до нового екологічного маршруту під назвою “Сила семи джерел”, який офіційно презентували у травні 2026 року на Хмельниччині.
Про створення нового туристичного об’єкта повідомили в Летичівській селищній об’єднаній територіальній громаді.
Над розробкою гідрологічного путівника працювали фахівці Відділу культури, туризму, національностей та релігій Летичівської селищної ради.
“Маршрут зробили з метою популяризації природної та історико-культурної спадщини громади, розвитку екологічного туризму, формування дбайливого ставлення до природних водних ресурсів та залучення жителів і гостей краю до активного пізнавального відпочинку”.
Там переконані, що проєкт дасть потужний поштовх для розвитку індустрії мандрівок у регіоні.
“Це відродження українських народних традицій. В нашій місцевості криниці копають при дорозі, щоб завжди ставали вони у пригоді подорожньому. Годилося нікому не жаліти води. Пригощаючи спраглого водою, говорили: “Пийте на здоров’я, нехай Бог дає вам силу”. Ця традиція живе і донині”.
Загалом до екологічної стежки включили сім природних об’єктів.
“Перша зупинка — джерело Святого Цілителя Пантелеймона в селищі міського типу Летичів, далі — джерело “Вербова криниця” у тому ж селищі, потім — “Юхимові джерела” у селі Горбасів (три джерела), наступна зупинка — джерело “Графське” в селі Марківці та, на кінець, чудотворне джерело Святого Онуфрія в селі Головчинці”.
Кожна криниця приховує унікальні перекази.
“Джерело Святого Пантелеймона Цілителя вибилось на узбіччі річки Вовк і пульсує воно з незапам’ятних часів. Навколо цього джерела велося життя єврейської громади: неподалік, вище був водяний млин, нижче баня, пральня та цирульня. Вище, через дорогу, була двоповерхова синагога та ряди ремісничих складів. За свідченнями старожилів, під час Другої світової війни, коли знищили євреїв з Летичівського ГЕТО, зруйнували синагогу та засипали криницю, але джерело згодом стало бити з більшою сили, ніби закликаючи не забувати трагедії”.
Мандрівка також охоплює “Вербову криницю” в Летичеві.
“На березі річки Південний Буг на околиці Летичева з-під невеликого пагорба б’є джерело. Свою назву воно отримало від можутьньої старої верби, що росте поруч. Джерело відоме своєю цілющою водою. Джерельна вода у давнину неодноразово рятувала місцевих жителів при тривалих облогах, коли річкову воду пити було неможливо”.
Наступною точкою мандрівники побачать три джерела у селі Горбасів.
“Майже у центрі села є три джерела. Одне з них має назву “Юхимова криниця”. За легендою, на місці, де тепер джерело, стояла хата, в якій жив Юхим, який мав особливі здібності лікувати людей, тому отримав прізвисько “Цілитель”. По допомогу до нього ішли з відусіль. Коли чоловіка не стало, дім де він проживав зруйнували, а на тому місці почало бити джерело. Жителі села вірили в його цілющу силу і тягнулися до нього у Чистий четвер. Вода взята з Юхимового джерела до сходу сонця вважалася цілющою та оздоровчою. В силу джерел люди вірять досі”.
Ще одна зупинка чекає на туристів у Марківцях.
“Графське джерело” або джерело біля “звіринця” веде нас у далеку історію села, коли ці землі були передані графу Маркову. Він привіз на ці землі своїх кріпаків і почав велике будівництво. За переказами старожилів, графом була прокладена дорога, щоб карета з маєтку могла проїхати до джерела на відпочинок, щоб помилуватись природою та дикими тваринами, які знаходились у панському звіринці біля джерела. Воду з джерела графська родина брала для приготування їжі попри те, що у маєтку був колодязь. Водою і сьогодні користуються місцеві, вважають її цілющою”.
Фінальним пунктом подорожі визначили цілющу криницю в Головчинцях.
“Відповідно до легенди, одному ченцеві-пустельникові з’явився святий Онуфрій із пророцтвом, що відтепер на цьому місці буде джерело, що подарує людям Боже благословення. Тому, здавна люди йдуть сюди в надії на порятунок від недуг. Кожного року 25 червня, на день Преподобного Онуфрія, сюди приїжджають сотні вірян, щоб взяти святої води, окропитися нею і помолитися. Біля джерела збудовано каплицю та дві купальні, де можна зануритися. Воду, що тече з джерела, називають “живою” та “срібною”.