Можлива військова агресія Сполучених Штатів проти Гренландії означатиме крах системи безпеки, яку НАТО вибудовувало десятиліттями. Таку оцінку озвучила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, реагуючи на заяви президента США Дональда Трампа.
За словами очільниці данського уряду, сама ідея збройного нападу однієї держави Альянсу на іншу руйнує базові принципи НАТО. Йдеться не лише про формальні зобов’язання, а про довіру, яка лежить в основі післявоєнної європейської безпеки.
Гренландія, яка має напівавтономний статус у складі Данського королівства, водночас входить до Північноатлантичного альянсу. Саме тому будь-які воєнні сценарії навколо острова Копенгаген розцінює як пряму загрозу всьому блоку.
“Якщо Сполучені Штати вирішать військовим шляхом атакувати іншу країну НАТО, то все закінчиться. Тобто, включаючи наше членство в НАТО і, отже, безпеку, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни”, – наголосила Фредеріксен.
Прем’єрка підкреслила, що заяви Дональда Трампа про бажання отримати контроль над Гренландією не можна ігнорувати. За її словами, Данія не прийме жодної ситуації, у якій острову або королівству загрожуватиме реальна небезпека.
Розмови про можливий контроль над островом
На тлі цих заяв у політичних колах активно обговорюють сценарії дій Вашингтона. Звучать припущення, що США можуть спробувати встановити контроль над Гренландією в найближчі місяці – до проміжних виборів у Сполучених Штатах та святкування 250-ї річниці американської незалежності 4 липня.
Такі оцінки, за словами експертів і чиновників, пов’язані з геостратегічним значенням острова та його роллю в системі оборони.
Голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав мешканців не піддаватися паніці. Він наголосив, що нинішню ситуацію не можна трактувати як безпосередню загрозу швидкого захоплення.
“Ми не перебуваємо в ситуації, коли вважаємо, що країну можуть захопити за одну ніч, і тому наполягаємо на тому, що хочемо доброї співпраці”, – заявив Нільсен.
Заяви Трампа і занепокоєння союзників
Нова хвиля напруги виникла після інтерв’ю Дональда Трампа, у якому він заявив, що Сполученим Штатам “справді потрібна Гренландія”, пояснюючи це міркуваннями оборони. Ці слова пролунали майже одразу після його гучних заяв щодо Венесуели та можливого втручання США.
У Данії такі паралелі викликали особливе занепокоєння. Метте Фредеріксен назвала подібну риторику неприйнятною у відносинах між союзниками.
Єнс-Фредерік Нільсен також жорстко відреагував на висловлювання американського президента, заявивши, що пов’язування Гренландії з військовими сценаріями та прикладами інших держав є неправильним і демонструє неповагу.
Таким чином, дискусія навколо Гренландії виходить далеко за межі двосторонніх відносин і ставить під сумнів фундаментальні принципи, на яких десятиліттями трималася трансатлантична безпека.