Україна готова долучитися до міжнародних зусиль зі стабілізації ситуації на Близькому Сході. Йдеться, зокрема, про захист цивільних і відновлення безпечного судноплавства в регіоні, який останніми днями опинився під загрозою через масовані атаки Ірану.
Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради, присвяченої ситуації на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, що відбулася 4 березня.
За словами глави держави, Україна вже веде консультації з міжнародними партнерами щодо можливої участі у стабілізаційних заходах. Йдеться як про союзників у Європі та США, так і про країни, що межують з Іраном.
Зеленський розповів, що протягом останніх днів провів низку переговорів із лідерами держав регіону.
“Вчора я говорив з лідерами ОАЕ та Катару. Сьогодні вже були розмови з лідерами Йорданії та Бахрейну. Ще будуть розмови з Кувейтом й іншими країнами регіону. Усі вони мають серйозний виклик і говорять про це відверто – іранські ударні дрони, такі ж “шахеди”, які атакують наші міста і села, нашу українську інфраструктуру протягом років цієї війни”, – сказав президент.
За його даними, лише за кілька днів Іран застосував понад 800 ракет різних типів і більш ніж 1400 ударних безпілотників. Такі атаки становлять загрозу для безпечного судноплавства та створюють ризики для світових енергетичних ринків.
Зокрема, дестабілізація в регіоні вже впливає на ціни на нафту, нафтопродукти і газ у світі.
Президент наголосив, що Україна має необхідний досвід і можливості, щоб допомогти партнерам протидіяти таким загрозам. Водночас будь-які рішення ухвалюватимуться з урахуванням власної безпеки країни.
“Партнери звертаються щодо цього. Доручив міністру закордонних справ України разом з розвідками, міністром оборони, нашим військовим командуванням, секретарем РНБО представити варіанти підтримки для відповідних держав та надати допомогу таким чином, щоб це не послабило наш власний захист тут, в Україні”, – заявив Зеленський.
Він також зазначив, що українські військові мають необхідні спроможності, а фахівці з України можуть працювати безпосередньо в регіоні. За словами президента, відповідні команди вже узгоджують таку співпрацю.
“Ми готові допомогти захистити життя, захистити цивільних та підтримати реальні зусилля для стабілізації ситуації і для відновлення, зокрема, безпечного судноплавства в регіоні. Розраховуємо, що Євросоюз, держави Європи та Групи семи будуть активними і в ліквідації терористичних спроможностей іранського режиму, і в захисті життя в регіоні та глобальної стабільності”, – підкреслив глава держави.
Раніше Зеленський також зазначав, що країнам Близького Сходу для протидії іранським ударним безпілотникам потрібні перехоплювачі. Україна готова передати такі засоби в обмін на ракети для систем протиповітряної оборони Patriot.
Ескалація навколо Ірану
Загострення ситуації в регіоні відбулося після масштабної військової операції проти Ірану.
28 лютого Ізраїль завдав удару по столиці країни – Тегерану. Після цього президент США Дональд Трамп заявив про початок “великої бойової операції” американських військових, метою якої назвав усунення загроз з боку іранського режиму.
За його словами, Іран фінансує та тренує угруповання у Сирії, Лівані та Іраку, а також підтримує ХАМАС у Палестині. Серед ключових цілей операції – руйнування іранської ракетної промисловості та військово-морських сил.
У відповідь Корпус вартових ісламської революції заявив про запуск ракет і безпілотників у бік Ізраїлю, а також про атаки на американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
На тлі ескалації президент Франції Емманюель Макрон закликав терміново скликати засідання Ради безпеки ООН. У Європейському Союзі своєю чергою заявили про “непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності” на Близькому Сході.
Президент України також висловив думку, що іранському суспільству слід дати шанс позбутися режиму, який він назвав терористичним, і забезпечити безпеку народам, що постраждали від атак Ірану.
Напруження посилилося після того, як 28 лютого Трамп повідомив про смерть верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Пізніше цю інформацію підтвердило державне інформаційне агентство Ісламської республіки.
1 березня Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок “найбільш руйнівної наступальної операції в історії Ісламської Республіки” проти Ізраїлю та американських військових баз. У відповідь Вашингтон попередив про можливість ще потужніших ударів.
2 березня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза американської військової операції може бути ще більш масштабною.
За даними джерел Iran International, 3 березня Асамблея експертів Ірану обрала нового верховного лідера країни. Ним став Моджтаба Хаменеї – син загиблого аятоли Алі Хаменеї.