
Чотири котики стали справжніми господарями унікального закладу в Тернополі. Директор, Луна, Соня та Рін мають паспорти, щеплення та непросте вуличне минуле. Вони – серце кав’ярні-котейні «Муркіт», де люди знаходять спокій. Це місце особливе.
Марина Чернишова заснувала цей соціальний бізнес після пережитого пекла в Маріуполі. Під час жорстоких обстрілів її рятувала лише кішка Марсі. Муркотіння тварини в підвалі допомагало жінці триматися за життя. Саме тоді зародилася ідея проєкту. Важкий досвід став фундаментом.

До великої війни Марина працювала філологом та займалася IT-стартапами у Sweet TV. Вона завжди шукала технологічні рішення, які мають вагомий соціальний аспект. Після евакуації жінка рік відновлювалася та вчилася заново. Вона вивчала соціальне підприємництво. Життя почалося спочатку.
Хоча перший грант не вдалося виграти, маріупольчанка не відступила від свого наміру. Згодом її ідею підтримала Державна служба зайнятості та Національна мережа розвитку локальної філантропії. Заклад відкрився 2 квітня, два роки тому. Проєкт нарешті ожив. Це була перемога.
Сьогодні «Муркіт» – це значно більше, ніж просто кава зі смаколиками. Тут можна придбати авторські вироби тернопільських майстрів у спеціальній сувенірній крамничці. Окрім цього, Марина з волонтерами активно шукає родини для безпритульних тварин міста. Усі мешканці закладу врятовані. Допомога триває щодня.
Важливою складовою роботи є антистресові заходи для дітей та дорослих. У штаті працює соціальний педагог, який проводить тематичні майстеркласи та музичні вечори. Малечу в ігровій формі вчать відповідальності та правилам поведінки з тваринами. Це формує гуманність. Діти вчаться співчуттю.
Правила котячого дому
Відвідувачі закладу мають суворо дотримуватися встановленого регламенту, бо головні тут – коти. Заборонено фотографувати зі спалахом, заважати тваринам їсти або тягнути їх за хвіст. Якщо пухнастик не хоче на руки, брати його не можна. Порушувати тишу заборонено. Спокій котів першочерговий.
Першим мешканцем став кіт Директор, який пережив аварію і має проблеми з координацією. Попри травми, він граційно стежить за порядком у залі та приймає увагу гостей. Кішечка Луна раніше страждала від образ на вулиці, а тепер ніжно дружить із Директором. Соня обожнює дітей. Рін – наймолодша киця. Кожен має характер.
“Головний” у котейні – Директор. Фото: з особистого архіву героя матеріалу
Новий дім
Переживши дві евакуації з Донецька та Маріуполя, Марина навчилася цінувати кожну мить. Вона зізнається, що Тернопіль став для неї рідним містом, де вона відчуває себе вдома. Жінка переконана: не можна відкладати життя на потім, треба діяти зараз. Віра в майбутнє залишається. Маріуполь та Донецьк чекають.

