У самому центрі Хмельницького, на площі перед ТЦ «Дитячий світ», розгорнулася одноденна фотовиставка під відкритим небом «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі». Виставка стала мистецькою формою опору російській окупації Криму, нагадуванням про жахи репресій та демонстрацією незламності громадянського суспільства. Окрім перегляду світлин, містяни мали змогу долучитися до акції «Листи до вільного Криму» та написати слова підтримки українським політв’язням, яких тримає за ґратами російська влада.
Центральним елементом виставки стала інсталяція у формі тамги — кримськотатарського герба. Саме так були розміщені 48 фотографій та інформаційних панелей, зроблених громадянськими журналістами. Знімки документують обшуки, арешти, суди та інші злочини російської окупаційної влади проти кримських татар упродовж останніх десяти років.
Мистецтво як інструмент опору
Фотовиставка стала не лише візуальним свідченням утисків, а й закликом не мовчати. З початком окупації Криму в 2014 році російська влада придушила незалежну журналістику на півострові — редакції були закриті, журналісти змушені виїжджати або замовкати. У відповідь виникла хвиля громадянської журналістики — ролі свідків і репортерів взяли на себе активісти, родичі політв’язнів, мешканці Криму, які почали анонімно фіксувати порушення прав людини.
«Ця виставка — 100 квадратних метрів доказів злочинів. Ми хотіли не просто показати архів, а підсумувати десять років репресій. Це візуальна хроніка того, як Росія знищує свободу в Криму», — розповіла Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.
Ув’язнення і переслідування журналістів
За роки окупації в Криму було незаконно позбавлено волі щонайменше 21 журналіста. Серед них — Владислав Єсипенко (Радіо Свобода), а також громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Всього у списку — 17 імен. Ще сотні зазнали залякувань, обшуків та фабрикованих кримінальних справ.
У 2022–2023 роках правозахисники зафіксували 162 випадки атак на представників ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами стали:
- погрози фізичної розправи,
- масові обшуки у помешканнях,
- адміністративні та кримінальні провадження,
- довільні затримання і побиття.
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році тиск лише зріс. У кримські слідчі ізолятори почали доставляти полонених журналістів, волонтерів і активістів з окупованих частин Херсонської та Запорізької областей. Багато хто з них досі перебуває без зв’язку з рідними, а до дехто — піддається катуванням.
«Листи до вільного Криму»: підтримка за ґратами
Разом із виставкою діяв інформаційний намет, де усі охочі могли дізнатися більше про справжній стан справ у Криму, отримати консультацію правозахисників та взяти участь в акції «Листи до вільного Криму». Мешканцям пропонували обрати листівку з краєвидами півострова і написати теплі слова підтримки політв’язням.
Ці листи, як зазначили організатори, мають неабияке значення. Вони допомагають морально витримати багаторічне ув’язнення, нагадують про те, що за ґратами людей не забули й борються за їхнє звільнення. Листи буде передано у місця позбавлення волі, де нині утримують незаконно засуджених активістів та журналістів.
Усвідомлення і спротив
За офіційними даними Представництва Президента України в АР Крим, станом на сьогодні в Криму незаконно утримують 218 осіб, з яких 133 — кримські татари. Більшість із них вже перевезли до колоній на території Російської Федерації. Кримські татари — основна мішень репресивного апарату, адже саме вони найактивніше виступають проти окупації.
«Крим — це серце кримськотатарського народу, їхній дім. І саме тому Росія в різних формах — імперській, радянській, тепер федеративній — намагається цей народ зламати. Але це не вдається. Ці люди зберігають свою ідентичність, своє право на свободу і продовжують боротися», — наголосила Ірина Сєдова з Кримської правозахисної групи.
Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів» мандрує містами України, щоб донести правду про Крим до якомога ширшої аудиторії. Хмельницький став одним із п’яти обласних центрів, де вона була представлена. І хоча тривала вона лише один день — її зміст і меседжі залишаться в пам’яті надовго.
