
У Хмельницькому триває робота над масштабним муралом, присвяченим загиблому воїну Олексію Яніну. Художниця Олена Янко, яка працює над проєктом ще з жовтня, уже виконала близько 80% зображення.
Стінопис розміщений на фасаді будинку в мікрорайоні Озерна. Для Олени це найбільша робота за площею: висота понад 33 метри, ширина близько 17 метрів. Художниця щодня переглядає зроблене напередодні, оскільки змушена завершувати роботу вже в сутінках.
“Це обов’язкова точка, щоб подивитися, що було зроблено минулого дня, тому що роботу закінчую, коли темно”.
Образ воїна і сенс муралу
На стіні зображено моменти, пов’язані з обороною “Азовсталі”, де загинув Олексій Янін. Художниця працює акриловими фарбами, використовуючи люльку та дотримуючись правил безпеки, адже висотні роботи потребують особливої обережності.

“Це воїн, який загинув, захищаючи ‘Азовсталь’ у Маріуполі, на воді. Тому тут зображено саме ці епізоди, щоб висловити подяку і вшанувати пам’ять героїв”.
Олена розповідає, що щодня бере з собою все необхідне: від пензлів і фарб до термоса та теплих рукавиць, аби працювати комфортніше на висоті.

Ініціатива родини та громади
Ідея створити мурал належить дружині воїна, хмельничанці Тамарі Яніній. Саме вона стала рушійною силою проєкту та координувала його разом з громадською організацією “Перфектна арт група”. До роботи долучилися небайдужі містяни, які допомогли фінансово й підтримали процес на місці.
“Моя мета — щоб він був впізнаваний. Хочу, щоб люди по всьому світу знали, хто такий Олексій Янін з позивним ‘Індєєц’. Це був славетний воїн”.
Олексій Янін родом із Запоріжжя, чемпіон світу з тайського боксу. З 2014 року служив у лавах “Азову”. Загинув 7 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя.
Дружина зізнається, що після втрати вирішила присвятити всю свою діяльність вшануванню пам’яті чоловіка.

“Тоді я сказала, що все, що робила й робитиму, буде присвячено пам’яті мого чоловіка”.
Мурал отримає цифрове продовження
Тамара Яніна також повідомила, що згодом мурал “оживе”: планується використання цифрових технологій, які додадуть інтерактивності та ще більше персоналізують історію героя.
Проєкт став прикладом того, як пам’ять про оборонців може об’єднувати громаду та надихати на створення культурних символів стійкості й подяки.

