На Майдані Незалежності в столиці 5 вересня зібралися протестувальники, які виступили проти ухвалення законопроєкту №13260. Документ, що стосується відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення частини (СЗЧ), Верховна рада підтримала у першому читанні 4 вересня. Протест відбувається як реакція на можливі зміни, які значно посилюють покарання для військових.
Однією з ініціаторок акції стала бойова медикиня та ветеранка Аліна Сарнацька. Учасники протесту вимагають від парламенту не ухвалювати законопроєкт №13260, а також прийняти закон про військового омбудсмена. За словами організаторів, ця акція одноразова, щоденних протестів поки не планують.
Крім цього, люди виступили і проти законопроєкту №13452, який передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі за невиконання наказів командирів — без можливості для суду призначити м’якше покарання або випробувальний термін.
Одна з учасниць акції Дарина зазначила, що документ може забрати у військових право змінювати місце служби через СЗЧ. Вона пояснила свою позицію тим, що її родичі нині служать у війську: «Це робиться за спинами військових. Вони не можуть самі відстояти свої права, тому ми повинні це робити».
Станом на 20:15 на Майдані було близько сотні людей, які скандували «Захистіть права військових» та «Служба — не рабство». Пам’ятник «Засновникам Києва» підсвітили написом «Захистіть права військових». Пізніше кількість учасників зросла: о 21:00 зібралися вже близько двох сотень осіб, а найбільша кількість протестувальників сягала приблизно 400.
Серед учасників був і військовий Ярослав. Він наголосив на важливості створення посади військового омбудсмена, адже багато процесів у службі потребують контролю: «Людину доводять до вибору: або СЗЧ, або загибель. І тепер кажуть, що це 5 років ув’язнення. Це нелогічно, ми цього не допустимо».
Протестувальниця Наталя підкреслила, що держава має слухати не лише командирів, а й простих солдатів: «Перевестись із бригади у бригаду можна лише через СЗЧ. Це неправильно. Командири повинні нести відповідальність за свої накази, а не лише солдати».
Ще один учасник акції, Вадим, вийшов через особисту трагедію — його батько, військовий, зник безвісти на фронті. Чоловік закликав владу відкликати законопроєкт №13260 або внести суттєві правки: «Ці люди тримають країну, а їм погрожують тюрмою за непослух. Це несправедливо».
Однією з головних вимог протесту стало ухвалення законопроєкту про військового омбудсмена. Документ президент Володимир Зеленський подав ще у травні 2025 року та визначив як невідкладний. У червні Рада ухвалила його у першому читанні, але друге читання досі не відбулося. Законопроєкт передбачає створення Офісу військового омбудсмена при президентові для цивільного контролю у секторі безпеки та оборони, а також прописує порядок подання скарг, перевірок у військових частинах та взаємодію омбудсмена з іншими органами.
Зараз Уповноваженою з прав військових є правозахисниця Ольга Решетилова, співзасновниця фонду «Повернись живим». Її президент призначив у грудні 2024 року.
Що відомо про законопроєкт №13260
Документ, який парламент підтримав у першому читанні 4 вересня, стосується посилення відповідальності військових за самовільне залишення частини та дезертирство. Він пропонує:
- вилучити норму, що дозволяла уникати покарання тим, хто вперше залишив частину під час воєнного стану та добровільно повернувся;
- доповнити перехідні положення Кримінального кодексу пунктом про звільнення від відповідальності тих, хто вже несе службу або добровільно повернувся;
- внести зміни до Кримінального процесуального кодексу для чіткого врегулювання порядку звільнення від кримінальної відповідальності у визначених випадках.