Легендарна водойма повністю зникла. Найбільше природне озеро Хмельницької області, яке розташовується на території Національного природного парку «Мале Полісся», практично випарувалося через кліматичні зміни. Сьогодні від колись повноводного велетня площею понад 8 гектарів залишилися лише потріскана земля та поодинокі дрібні калюжі.
Це унікальний заповідний об’єкт. Святе озеро не має приток чи витоків, а тому повністю залежало від підземних джерел. За словами директора Нацпарку Андрія Сасюка, тривалі посухи та критичне зниження рівня ґрунтових вод призвели до закономірної екологічної катастрофи.
Місцевість завжди приваблювала туристів. Раніше сюди приїздили мандрівники та фотографи, заворожені красою краєвидів та численними містичними переказами.
Природа може все виправити. Єдиною надією на відновлення озера є тривалі й надпотужні зливи в регіоні, здатні знову наповнити підземні горизонти.
Втручання людини тут виключене. Земля потріскалася, але проводити будь-яке штучне заглиблення, розчищення чи прокопування каналів суворо забороняє закон.
Природні обмеження та заповідний статус
Порушення екосистеми є неприпустимим. Будь-які технічні роботи на території заповідного фонду загальнодержавного значення знищать унікальні рослини навколо та зруйнують реліктове природне середовище.
Подібні процеси вже відбувалися. Керівник парку нагадує про менші заповідні озера в заказнику «Теребежі», які з часом повністю перетворилися на болота.
Міліє водойма вже давно. Журналісти писали про перші коливання води ще у 2018 році, проте зараз криза досягла максимуму.
Чутки про вимирання фауни перебільшені. Інформація з соцмереж про повне зникнення птахів неправдива, адже типові для цієї місцевості качки досі залишаються тут.
Причиною всихання дерев є шкідники. Загибель навколишніх сосен викликана верхівковим короїдом, який масово нищив українські ліси ще до війни, і це ніяк не пов’язано з водою.
Озеро має льодовикове походження. Як зазначав історик Ігор Петраш, унікальна улоговина утворилася під час сходження давнього льодовика між Подільською височиною та Волинським плато.
Існує міф про затоплену церкву. За легендою, на цьому місці колись стояло ціле село, яке пішло під воду, і на великі свята з глибини нібито чутно дзвони.
Інша оповідь згадує часи татарських набігів. Рятуючи священника та його доньку від ворогів, земля розступилася, утворивши водойму з білими ліліями на місці загиблих дітей.
Найзагадковіша легенда пов’язана з давніми волхвами. За переказами, стародавні мудреці пішли під землю крізь священний вогонь і обіцяли повернутися в майбутньому.
Стародавнє пророцтво знову згадують. Легенда стверджує, що волхви повернуться для порятунку нашої землі саме тоді, коли Святе озеро повністю висохне.